Теорія надлишкових знань у дискурсі педагогічної майстерності (співпраця зі стейкхолдерами)

Теорія надлишкових знань у дискурсі педагогічної майстерності (співпраця зі стейкхолдерами)
12.03.2021 18:00

12 березня 2021 року у межах співпраці зі стейкхолдерами освітньо-наукової програми підготовки майбутніх докторів філософії 9спеціальність 011 освітіні, педагогічні науки) в Інституті педагогічної освіти і освіти дорослих імені Івана Зязюна НАПН України відбулась онлайн лекція доктора педагогічних наук, професора кафедри культурології відокремленого підрозділу «Миколаївська філія Київського національного університету культури і мистецтв», директор  ГНПО «Академія педагогічної майстерності та освіти дорослих імені І.А.Зязюна Мозгового Віктора Леонідовича на тему «Теорія надлишкових знань: запит на фундаментальність педагогічної майстерності». Аспіранти мали можливість ознайомитися з інноваційною ідеєю відомого дослідника у сфері теорії і практики педагогічної майстерності.

 

Розглядаючи професійний саморозвиток учителя як постійний процес самовдосконалення і самовиховання, професор зазначив, що, окрім рекомендованих знань, у нашому варіанті предметних, учитель постійно акумулює силу-силенну різної додаткової інформації. За сучасних умов розвитку інформаційних мереж немає потреби аналізувати джерела фахових (предметних) знань; важливим є те, де вони зможуть знайти застосування. Беззаперечною і найдоступнішою формою репрезентації таких знань для учителя буде урок. Навіть якщо це буде лише фрагмент на уроці, а не логічно вибудуваний додатковий матеріал, учитель все одно намагатиметься поділитися ним із учнями. І спонукає до цього саме завдання особистісного саморозвитку вчителя, яке в перспективі може перейти в самоствердження, а ще далі – в індивідуальний стиль педагогічної діяльності. Учителі, викладачі, якщо не відкрито, то десь у глибині свідомості тішаться тим, що знають у своєму предметі на щабель або декілька щаблів більше. І це дає їм упевненість сміливо заходити на урок. Підтвердженням цій позиції можуть слугувати тези академіка І. А. Зязюна, а саме: 1) «Мотиватором-збудником роботи над собою є розуміння невідповідності між «Я-реальним» та «Я-ідеальним»; 2) «Обмірковуючи свій шлях до ідеалу, ми аналізуємо поелеметно наші реалії, обираючи для активного впливу ті риси професійного обличчя, які потребують розвитку».

 

Режисура предметної дії як вибудова якоїсь частини уроку сприятиме реалізації зазначених завдань. Для цього потрібно лише вправно використати, спланувати, зрежисирувати ситуацію актуальності репрезентації особистісно-професійних знань і авторитет учителя, його інтелектуальний рівень отримує визнання, позитивну оцінку учнів і найголовніше – довіру й переконання в тому, що він може навчити новому.

 

Ерудованість учителя, його кругозір, начитаність, майстерність репрезентувати інформацію, переключити увагу на осмислення сутності суміжних об’єктів, процесів – усе це супроводжується досить потужним емоційним забарвленням. Будь-який звичайний факт, подія, символ тощо завдяки емоційному забарвленню та майстерності представлення отримує ознаку емоційного враження, а в подальшому пов’язується з емоційною пам’яттю. Обґрунтовуючи педагогічну арттерапію як естетичну фасцинацію, І. А. Зязюн наголошував на тому, що «Діти, як правило, люблять тих педагогів, які жартують, використовують раптові порівняння, влучні слова, каламбури, виявляють артистичні здібності. Усі ці семантичні (смислові) знаки і символи відображають, окрім того, такі важливі властивості, як незрозумілість і багатозначність опису. Прагматичні (ціннісні) знаки іноді змушують людину робити те, що може призвести до деякої згубної залежності, чи здійснення небажаних наслідків».

 

Наявність і розширення меж надлишкових знань учителя від їхнього ситуативного використання на уроці може перейти до осмисленого методичного прийому режисури, наприклад, мотиваційного, чи будь-якого іншого блоку навчального заняття. Однак це особиста справа кожного вчителя, але в час, коли доступні інформаційні ресурси надають можливість доступу до різних джерел, а віртуальність освітнього середовища реально конкурує зі шкільним класом, уміння адаптувати та трансформувати інформацію в корисний, цікавий, доступний матеріал, створити навчальну ситуацію – стає викликом для сучасного вчителя (Мозговий В.  Режисура предметної дії: ефективність надлишкових знань учителя / В. Мозговий // Імідж сучасного педагога. - 2020. - № 3. - С. 50-54. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/isp_2020_3_12.).

 

Висловлюємо вдячність професору В. Мозговому за лекцію, яка значно збагатила знання і уміння аспірантів щодо теоретичних і практичних засад педагогічної майстерності. Особливий інтерес заняття викликало в майбутніх докторів філософії, які досліджують у межах дисертаційної роботи, проблеми розвитку педагогічної майстерності різних категорій дорослих.