Історія інституту

Інститут педагогічної освіти і освіти дорослих НАПН Ук­раїни створений відповідно до Постанови Президії НАПН України 24 листопада 1993 року. Протягом 20 років діяльності Інституту удосконалювалася структура та кадрове забезпечення. На сьогодні у структурі Інституту 6 наукових відділів, а в його штаті працює багато наукових працівників: академіки, члени-кореспонденти НАПН України, доктори та кандидати наук. Провідні вчені, які працюють в інституті, є засновниками та керівниками наукових шкіл з проблем педагогіки і психо­логії професійної освіти.

 

 

Результати планових науково-дослідних робіт за останні п'ять років висвітлені майже у 2000 друкованих працях, у тому числі: 47 монографіях, 95 підручниках і навчальних посібниках, понад 100 методич­них посібниках та рекомендаціях, 62 збірниках наукових праць тощо. Науковці Інституту досліджують і розробляють найсучасніші технології професійної педагогічної освіти та осві­ти дорослих. Уперше в Україні запроваджено дослідження проблем порівняльної професійної педагогіки і психології в країнах Європи і Америки, проблем мистецької освіти, теорії і практики педагогічної майстерності, педагогічних інноваційних технологій неперервної професійної освіти, андрагогіки, професійного виховання.

 

Інститут виступив ініціатором та основним розробником вагомих для розвитку української освіти документів, що визначають стратегію і тактику на багато років. Такими є "Концепція педагогічної майстерності", "Концепція педагогічної освіти", "Концепція професійно-художньої освіти", "Концепція розвитку професійно-технічної (професійної) освіти в Україні", "Державної програми "Вчитель".

 

Інститут є засновником та співзасновником шести нау­кових видань, які затверджені Вищою атестаційною комісією України як провідні, з педагогіки, психології, мистецтвознав­ства, а соме: "Педагогіка і психологія професійної освіти", "Професійно-технічна освіта", "Діалог культур: Україна у світовому контексті", "Професійна освіта: педагогіка і пси­хологія" (українсько-польський, польсько-український щоріч­ник), "Неперервна професійна освіта: теорія і практика", "Педагогічний процес: теорія і практика", "Сучасні інфор­маційні технології та інноваційні методики навчення в підго­товці фахівців: методологія, теорія, досвід, проблеми". В ус­танові функціонують аспірантура і докторантура, дві спеціалізовані вчені ради. За час діяльності спеціалізовани­ми вченими радами розглянуто 487 дисертацій: 99 - на здо­буття наукового ступеня доктора педогогічних наук, 6 - док­тора психологічних наук, 323 - кандидата педагогічних ноук, 59 - кандидата психологічних наук.

 

Тісні творчі й наукові зв'язки поєднують Інститут з новчальними закладами та науковими установами ряду зарубіжних країн. Широким є співробітництво з Комітетом педагогічних наук Польської академії наук. Люблінським університетом ім. М.Кюрі-Склодовської, Вищою педа­гогічною школою в Кельце, Пьотркові Трибунальським, Академією імені Яна Длугоша в Ченстохові, Радомською Політехнікою ім. К.Пуласького (Польща), кафедрою "Гендер і культура" Центрально-Європейського університету (Будапешт, Угорщина), Центром освітніх технологій штату Айова (США), Університетом м. Веллінгтон (Нова Зе­ландія), Українським Вільним Університетом у Мюнхені (Німеччина) та ін.