Історія інституту
Інститут педагогічної освіти і освіти дорослих імені Івана Зязюна функціонує в структурі Національної академії педагогічних наук України 25 років. В історії становлення і розвитку можемо виокремити чотири етапи, на кожному з яких реалізовувались такі завдання: здійснення фундаментальних досліджень, участь у розробленні державних освітянських законодавчих документів, впровадження інноваційних освітніх методик, технологій в освітній процес закладів вищої освіти та освіти дорослих, співробітництво з вітчизняними і зарубіжними науковими центрами і вищими навчальними закладами. Завантажити книгу присвячену 25-річчю ІПООД імені Івана Зязюна НАПН України можна тут
I етап (1993–1999 рр.)
Становлення і напрями розвитку Інституту педагогіки і психології професійної освіти АПН України
Інститут був створений відповідно до Постанови Президії Академії педагогічних наук України 24 листопада 1993 р. (протокол № 1-7/10-56). Фундаторами академічної інституції виступили знані в Україні і зарубіжжі науковці – доктор філософських наук, професор, академік АПН України Іван Андрійович Зязюн і доктор педагогічних наук, професор, тоді – член-кореспондент АПН України Нелля Григорівна Ничкало. Іван Андрійович Зязюн (1938–1914) – доктор філософських наук, професор, академік Національної академії педагогічних наук України, перший Міністр народної освіти незалежної України (1990–1992 рр.). Директор Інституту з 1993 по 2014 рр. Прагнучи бути взірцем людяності, інтелігентності, наукової культури, академічної доброчесності, вчений власним прикладом спрямовував науковців, викладачів, учителів до пошуку краси у житті, сприяв формуванню у них ціннісного ставлення до особистості, спрямовував на саморозвиток і самоудосконалення. Упродовж усього життя І.А. Зязюн послідовно та впевнено дотримувався переконань щодо необхідності розвитку педагогічної освіти з урахуванням аксіокультурних, андрагогічних та акмеологічних пріоритетів розвитку особистості педагога. Нелля Григорівна Ничкало, доктор педагогічних наук, професор, дійсний член (академік) Національної академії педагогічних наук України, майже два десятиліття – заступник директора з наукової роботи Інституту. Нелля Григорівна – знаний в Україні і за кордоном фахівець у галузі теорії, історії і методики професійної освіти, порівняльної професійної педагогіки, становлення особистості фахівця у системі неперервної освіти, керівник наукових шкіл з порівняльно-педагогічних досліджень в освіті дорослих і професійній освіті.
Від заснування Інституту формувалися традиції педагогічного наставництва, створювалися унікальні наукові школи, розвивалися ідеї педагогіки добра, людиноцентризму, психології праці, порівняльної педагогіки, націєтворення теорії і практики педагогічної освіти, закладені його засновниками. Синергія фундаментального наукового пошуку, зорієнтованість на потреби сучасної педагогічної освіти і освіти дорослих, спрямованість на діалогічну взаємодії науки і освітньої практики, налагодження міжнародної комунікації у освітньому дискурсі визначають актуалітети діяльності Інституту.
Упродовж 1993–1994 рр. у структуру Інституту педагогіки і психології професійної освіти АПН України входили 4 лабораторії:
- лабораторію профтехосвіти (завідувач – В. К. Майборода) створено на базі лабораторії професійно-технічної освіти Українського науково-дослідного інституту педагогіки;
- лабораторію психології трудової і професійної підготовки (завідувач – П. С. Перепелиця) – на основі лабораторії психології праці і трудового виховання Інституту психології імені Г. С. Костюка АПН України;
- лабораторію психології профорієнтації (завідувач – Б. О. Федоришин) – на базі лабораторії психології профорієнтації та профтехосвіти Інституту психології імені Г. С. Костюка АПН України.
- лабораторію педагогічної освіти очолив М. М. Солдатенко.
З 1993 р. на посаді вченого секретаря було затверджено кандидатуру кандидата педагогічних наук Галини Миколаївни Цибульської.
У 1995 р. в Інституті функціонувало 8 структурних підрозділів, зокрема було створено:
- лабораторію педагогіки і психології вищої школи (завідувачі – Н. М. Дем’яненко, а з 1996 р. С.О. Сисоєва), що досліджувала актуальні проблеми становлення і розвитку вищої педагогічної освіти;
- лабораторію порівняльної професійної педагогіки (завідувач – Р. М. Роман, з 1998 р. – Н. А. Кутова, з 1999 р. – Л. П. Пуховська), науковці якої вивчали проблему розвитку професійної освіти та професійної підготовки вчителів у країнах Західної Європи;
- лабораторію мистецької освіти (завідувач – О. П. Рудницька), співробітники якої здійснювали дослідження з формування загальної та професійної культури майбутніх фахівців засобами мистецтва. На основі лабораторії профтехосвіти було створено дві структурні одиниці: лабораторію професійного навчання у закладах професійно технічної освіти (завідувач – Л. М. Головко, з 1998 р. – Е. М. Ковальчук), науковці якої спрямовували наукові пошуки на теоретико-методологічне обґрунтування змісту професійної освіти, технологій і методик професійного навчання майбутніх фахівців, розроблення концептуальних положень розвитку професійної освіти в Україні; лабораторію методики викладання гуманітарних дисциплін і виховної роботи у закладах профтехосвіти (завідувачі – А. О. Молчанова, з 1996 р. – І. М. Мельникова, з 1999 р. – В. Ф. Орлов), метою діяльності якої було дослідження проблем професійного розвитку та соціального становлення учнів професійно-технічних навчальних закладів, визначення педагогічних умов виховання майбутніх робітників у професійних навчальних закладах, розвитку професійної культури педагогічного персоналу.
Співробітники Інституту брали участь у законодавчо-нормативному врегулюванні реформаційних змін у науково-освітньому просторі України, імплементації євроінтеграційного досвіду в освіті і науці, зокрема – у створенні та реалізації державних програм: Цільової державної програми «Вчитель»; Державної програми відродження і розвитку освіти національних меншин в Україні на 1994–2000 рр.; Державної програми «Українська діаспора (1995–2000 рр.).
В Інституті сформувались й зростали наукові педагогічні школи, що сприяло перетворенню установи на один із провідних центрів України з підготовки наукових кадрів вищої кваліфікації. Серед них наукові школи:
- доктора філософських наук, професора Івана Андрійовича Зязюна з проблем педагогічної майстерності вчителя;
- доктора педагогічних наук, професора Семена Устимовича Гончаренка з проблем гуманізації і фундаменталізації освіти; доктора педагогічних наук,
- професора Оксани Петрівни Рудницької з проблем мистецької освіти;
- доктора педагогічних наук, професора Неллі Григорівни Ничкало з неперервної професійної освіти.
Плідні творчі й наукові зв’язки поєднали Інститут з навчальними закладами і науковими установами Республіки Польща. 1998 р. було засновано польсько-українську асоціацію дослідників проблем професійної освіти. Кращі наукові праці висувалися на здобуття премій Національної академії наук України, які було присуджено Н.Г. Ничкало (1994), В.О. Радкевич, Г.М. Пащенко (1997), С.У. Гончаренку (1997, 1998).
У 1994 р. в Інституті педагогіки і психології професійної освіти АПН України було відкрито відділ аспірантури та докторантури (завідувач – Дітковська Євгенія Трохимівна) з підготовки наукових та науково-педагогічних кадрів вищої кваліфікації за спеціальностями: 13.00.01 – «Теорія та історія педагогіки» та 19.00.07 – «Педагогічна і вікова психологія». З жовтня 1994 р. в Інституті педагогіки і психології професійної освіти АПН України діє спеціалізована вчена рада Д 26.451.01 (до 1998 р. вона мала шифр Д 01.61.01) з присудження наукових ступенів доктора (кандидата) педагогічних наук та доктора (кандидата) психологічних наук.
З 01 квітня 1995 р. почала функціонувати наукова бібліотека Інституту, завідувачем якої призначено Штому Людмилу Наумівну. Основою бібліотечного фонду стали 2,5 тис. примірників науково-педагогічної і художньої літератури, подаровані Міжнародним фондом «Відродження». На сьогодні інформаційний ресурс бібліотеки налічує понад 18 тис. примірників, більшість з яких складає література з питань педагогіки і психології професійної освіти, підготовки вчителя, довідникова, суспільно-політична, науково-популярна література, періодичні видання. Праці науковців Інституту є гордістю бібліотеки. У її фондах зберігається понад 600 докторських і кандидатських дисертацій, захищених у спеціалізованих вчених радах наукової інституції.
II етап (2000–2008 рр.)
Інноваційні педагогічні і психологічні дослідження проблем неперервної професійної освіти
На початку 2000-х рр. в Інституті активізувалась наукова діяльність, спрямована на вдосконалення і розвиток теорії і практики педагогічної освіти. У цей період підготовлені концептуально важливі для України документи: «Концепція педагогічної майстерності», «Концепція педагогічної освіти», «Концепція професійно-художньої освіти», «Концепція розвитку професійно-педагогічної освіти».
Наукові співробітники Інституту брали участь у створенні та реалізації державних програм: Національної програми «Діти України» на 2000–2005 рр.; Національної програми планування сім’ї; Національної програми патріотичного виховання населення «Патріотичне виховання населення, формування здорового способу життя, розвитку духовності та зміцнення моральних засад суспільства»; Національної програми «Репродуктивне здоров’я 2001–2005»; «Комплексної програми профілактики злочинності на 2001–2005 роки»; Програми роботи з обдарованою молоддю на 2001–2005 рр.; «Національного плану дій з гігієни довкілля на 2000–2005 рр.»; Міжгалузевої комплексної програми «Здоров’я нації» на 2002–2011 роки; Концепції запобігання та використання найгірших форм праці дітей (2003–2005 рр.); Комплексної програми забезпечення загальноосвітніх, професійно-технічних і вищих навчальних закладів сучасними технічними засобами навчання з природничо-математичних і технологічних дисциплін (2004–2006 рр.); Програми розвитку системи дистанційного навчання на 2004–2006 рр.
Формувалися нові наукові педагогічні і психологічні школи:
- доктора педагогічних наук, професора Світлани Олександрівни Сисоєвої – з проблем творчості і технологій у неперервній освіті;
- доктора психологічних наук, професора Валентина Васильовича Рибалки – з психопедагогіки розвитку особистості;
- доктора педагогічних наук, професора Лариси Борисівни Лук’янової – з професійної освіти і освіти дорослих впродовж життя;
- доктора педагогічних наук, професора Лідії Олексіївни Хомич – з психолого-педагогічної підготовки майбутнього вчителя.
Налагоджено наукові міжнародні зв’язки з Центром педагогіки праці Державного інституту технології експлуатації (м. Радом, Республіка Польща), Інститутом педагогіки Академії спеціальної педагогіки імені Марії Ґжегожевської у Варшаві (Республіка Польща). Підтвердженням визнання наукової установи на міжнародному рівні є стажування, захисти дисертацій іноземних учених в Інституті педагогічної освіти і освіти дорослих, участь українських науковців у численних міжнародних форумах.
Започатковано традицію проведення циклічних науково-практичних заходів, присвячених пам’яті видатних науковців, які працювали в Інституті, зокрема: Міжнародні педагогічно-мистецькі читання пам’яті професора О. П. Рудницької; Міжнародні психолого-педагогічні читання «Профорієнтація: стан і перспективи розвитку», присвячені пам’яті Б. О. Федоришина; Всеукраїнські психолого-педагогічні читання, присвячені пам’яті Є. О. Мілеряна та П. С. Перепелиці «Проблеми психології праці в освіті різних категорій дорослого населення»; Всеукраїнські педагогічні читання, присвячені пам’яті видатного вченого-педагога Олени Степанівни Дубинчук. Кращі наукові праці висувалися на здобуття премій Національної академії наук України, які було присуджено С. У. Гончаренку (2002), О. П. Рудницькій (2002), О. М. Отич (2005), М. К. Козію (2005), С. О. Сисоєвій (2006), Т. В. Івановій (2007), О. А. Макаренко (2007).
Зміни у структурі Академії педагогічних наук зумовили реорганізаційні перетворення в Інституті. Його підрозділ, що досліджував проблеми педагогіки і психології вищої школи, влився у структуру новоствореного Інституту вищої освіти АПН України. З 2000 р. усі лабораторії перейменовано на відділи.
Науково-дослідна діяльність Інституту здійснювалася у восьми наукових відділах.
- Відділ педагогічних технологій неперервної професійної освіти (завідувач – С. О. Сисоєва) – науковці досліджували теоретико-методологічні і методичні засади особистісного підходу до розроблення і впровадження педагогічних технологій неперервної професійної освіти, визначали дидактичні принципи щодо педагогічних технологій неперервної професійної освіти та педагогічних технологій професійного навчання в контексті особистісно орієнтованої парадигми освіти.
- Відділ теорії і практики педагогічної майстерності (завідувач – М. М. Солдатенко) – у відділі розроблялась методологія педагогічної майстерності, досліджувались психологічні чинники педагогічної майстерності, а також проблеми розвитку педагогічної майстерності вчителя у процесі викладання загальноосвітніх дисциплін, здійснювалась систематизація інноваційних технологій у контексті педагогічної майстерності вчителя.
- Відділ порівняльної професійної педагогіки і психології (завідувачі – Л. П. Пуховська, з 2007 р. – Н. М. Авшенюк) – обґрунтовувалася методологія порівняльних педагогічних досліджень, вивчалися філософсько-педагогічні аспекти розвитку сучасної освіти та проблеми дистанційної освіти як ефективного шляху підготовки фахівців у інформаційному суспільстві на основі порівняльного аналізу, здійснювалися компаративістські дослідження проблем професійної освіти в зарубіжних країнах.
- Відділ психології трудової і професійної підготовки (завідувач – В. В. Рибалка) – дослідження науковців відділу зосереджувалися на проблемах допрофесійної особистісно орієнтованої професійної підготовки учнівської молоді, розвитку психологічної культури учнівської молоді та педагогічних працівників професійно-технічних навчальних закладів, формування психологічної готовності педагогів до творчої професійної діяльності, а також на розвитку духовної культури педагогічного персоналу та духовного потенціалу учнівської молоді.
- Відділ психології професійної орієнтації (завідувач – Н. А. Побірченко) – співробітниками відділу було створено концептуальну модель професійної консультації як структурного компонента системи професійної орієнтації, експериментально перевірено ефективність методів проведення ступеневого тренінгу з професійної орієнтації для старшокласників; створено та адаптовано діагностичний інструментарій, зокрема методику ОДАНІ – ІІ, КОС – ІІ, а також було розроблено і апробовано систему профорієнтаційної роботи з учнями старших класів, розкрито зміст, форми та методи проведення профорієнтаційних занять з учнівською молоддю.
- Відділ дидактики професійної освіти (завідувач – В. О. Радкевич) – здійснено теоретико-методологічне обґрунтування змісту професійної освіти, технологій і методик навчання майбутніх фахівців, проектування державних стандартів з професій і спеціальностей, теоретичне і методичне обґрунтування організації професійної підготовки висококваліфікованих робітників і молодших спеціалістів для різних галузей виробництва; розроблено концептуальні положення розвитку професійної освіти в Україні, навчально-методичне забезпечення теоретичного і виробничого навчання кваліфікованих робітників для різних галузей економіки.
- Відділ проблем виховання у професійно-технічних закладах (завідувачі – В. Ф. Орлов, з 2004 р. – Л. О. Хомич) – наукові співробітники відділу досліджували проблеми професійного виховання, вдосконалення процесу розвитку професійної культури викладачів і учнів закладів професійно-технічної освіти, досліджуючи різні аспекти виховної роботи (громадянський, національний, правовий, етичний тощо); вивчали можливості інтеграції цих напрямів у процесі виробничого навчання, створення оптимальних умов професійного розвитку у позааудиторній роботі педагогічного персоналу.
- Відділ педагогіки і психології мистецької освіти (завідувачі – О. П. Рудницька, з 2002 р. – О. М. Отич, з 2003 р. – С. О. Соломаха) – наукові працівники відділу обґрунтували теоретичні засади художньо-естетичного розвитку особистості у системі професійної освіти, визначили роль мистецької освіти у реалізації особистісно орієнтованого підходу до навчання і виховання учнів і студентської молоді та необхідність впровадження мистецького компоненту у зміст неперервної професійної освіти.
З 2006 р. вчений секретар Інституту педагогіки і психології професійної освіти – кандидат педагогічних наук Лапаєнко Світлана Володимирівна. Враховуючи зміни в переліку спеціальностей (відповідно до постанов Президії ВАК України від 11 вересня 1999 р. за № 3/7 та від 7 липня 1999 р. за № 341 наказом Міністерства освіти і науки України від 25 жовтня 2002 р. (протокол № 612), аспірантуру та докторантуру було перереєстровано за спеціальностями: 13.00.01 – «Загальна педагогіка та історія педагогіки»; 13.00.04 – «Теорія та методика професійної освіти»; 19.00.07 – «Педагогічна та вікова психологія». Структурний підрозділ по роботі з аспірантами і докторантами очолювали: з 2003 р. – кандидат педагогічних наук Лапаєнко Світлана Володимирівна, з 2006 р. – кандидат педагогічних наук Макаренко Ольга Анатоліївна.
У 2004-2007 рр. в Інституті педагогіки і психології професійної освіти АПН України діяла спеціалізована вчена рада К 26.451.02 з присудження наукового ступеня кандидата психологічних наук.
III етап (2008–2014 рр.)
Дослідження проблем багаторівневої педагогічної освіти й освіти впродовж життя
Науковці Інституту здійснювали дослідницькі пошуки у напрямі оновлення змісту, методів і форм педагогічної освіти та актуалізації проблем освіти дорослих. Відповідно підготовлено стратегічний документ – «Концептуальні підходи до розвитку багаторівневої педагогічної освіти в Україні». У 2011 р. розроблено Концепцію освіти дорослих, в якій розкрито пріоритетні напрями її розвитку в Україні з урахуванням європейського досвіду.
Сформувалися й зросли наукові педагогічні і психологічні школи, зокрема:
- доктора психологічних наук, професора Едуарда Олександровича Помиткіна – з психології духовного розвитку особистості;
- доктора педагогічних наук, професора Олександра Андрійовича Лавріненка – з теорії та історії педагогічної майстерності тощо.
Важливим напрямом діяльності наукового колективу Інституту є активна робота, спрямована на розвиток міжнародного співробітництва. Підтримуються наукові контакти з міжнародними організаціями різних країн світу: Європейським фондом професійної освіти (м. Турин, Італія), Європейською асоціацією педагогічної освіти (м. Брюссель, Бельгія), Європейською асоціацією освіти дорослих (м. Брюссель, Бельгія), Інститутом Кеннана при Міжнародному центрі підтримки науковців імені Вудро Вілсона (м. Вашингтон, США), кафедрою професійної іншомовної підготовки Барановичського державного університету (м. Барановичі, Республіка Білорусь) та ін.
Започатковано проведення Всеукраїнських педагогічних читань, присвячених пам’яті видатного вченого-педагога, академіка Семена Устимовича Гончаренка. Кращі наукові праці висувалися на здобуття премій Національної академії педагогічний наук України, які було присуджено О. М. Отич (2011, 2013), В. В. Рибалці (2013), Н. М. Авшенюк (2014).
У 2007 р., започатковано відкриття Центрів педагогічної майстерності в Інститутуті педагогічної освіти і освіти дорослих НАПН України. Ініціатором створення Центрів, де б учителі, керівники закладів освіти, методичні служби департаментів освіти різних регіонів України мали змогу підвищувати свій фаховий рівень та розвивати педагогічну майстерність став директор Інституту, академік І. А. Зязюн. Робота Центрів базувалася на науково-методологічному підгрунті: підручники, посібники, навчальні програми з основ педагогічної майстерності, особистісно орієнтовані методики і техніки вдосконалення педагогічної майстерності працівників освітньої галузі, організації і проведення тренінгів, майстер-класів, дискусійних платформ з учителями. Координатор і методичний куратор взаємодії Центрів педагогічної майстерності з Інститутом педагогічної освіти і освіти дорослих НАПН України – молодший науковий співробітник відділу теорії та історії педагогічної майстерності О. М. Боровік.
Перший Центр педагогічної майстерності відкрито в Івано-Франківському національному технічному університеті нафти і газу, на відкритті якого був присутній академік І.А. Зязюн. Іван Андрійович популяризував ідею розвитку педагогічної майстерності викладачів закладів освіти непедагогічного профілю. Керівником центру призначено доктора педагогічних наук, професора П. М. Коваля. Слухачі Центру отримали в подарунок необхідне навчально-методичне забезпечення – тритомник, що складався із посібника «Педагогічна майстерність», «Хрестоматії з педагогічної майстерності» та інших матеріалів. Варто відзначити надзвичайно дієву роботу в провідних центрах педагогічної майстерності, з-поміж яких:
- Центр педагогічної майстерності при Українському колежі імені Василя Сухомлинського (керівник – кандидат педагогічних наук, член-кореспондент НАПН України В. М. Хайруліна);
- Центр педагогічної майстерності при Миколаївській спеціалізованій школі І-ІІІ ступенів «Академія дитячої творчості» (керівник – кандидат педагогічних наук Г.Д. Матвєєва);
- Центр педагогічної майстерності при Житомирській обласній школі-інтернаті для обдарованих дітей (керівник – кандидат педагогічних наук Л. В. Корінна);
- Центр педагогічної майстерності при НВК «Українська школа-гімназія» у м. Сімферополі АРК (керівник – Н. І. Руденко);
- Центр педагогічної майстерності при Вознесенській загальноосвітній школі-інтернаті І–ІІІ ступенів «Обдарованість» Миколаївської обласної ради (керівник – Л. О. Доценко);
- Центр педагогічної майстерності при Новомосковському колегіумі № 11 (керівник – Т. М. Третьякова);
- Центр педагогічної майстерності при Одеському національному політехнічному університеті (керівник – доктор педагогічних наук, професор А. В. Семенова);
- Центр педагогічної майстерності при Чернівецькому національному університеті імені Юрія Федьковича (керівник – доктор психологічних наук, професор М. Г. Іванчук).
Упродовж 2007–2018 рр. Центри педагогічної майстерності були відкриті також в закладах освіти Києва, Кременчука, Кривого Рогу.
У 2007 р. відділ дидактики професійної освіти став основою новоствореного Інституту професійно-технічної освіти АПН України. У цьому ж році Інститут педагогіки і психології професійної освіти АПН України перейменовано на Інститут педагогічної освіти і освіти дорослих. Заступником директора з науково-експериментальної роботи було призначено доктора педагогічних наук, професора Хомич Лідію Олексіївну. З 2012 р. і до цього часу посаду вченого секретаря Інституту педагогічної освіти і освіти дорослих обіймає кандидат педагогічних наук Тринус Олена Володимирівна.
Відповідно виникла необхідність у зміні пріоритетних напрямів дослідницької діяльності Інституту, що слугувало підґрунтям перейменування відділів, які мали забезпечувати розв’язання проблем освіти дорослих і якості підготовки майбутніх учителів. Було реорганізовано і утворено вісім відділів.
- Відділ порівняльної професійної педагогіки (завідувач – Н. М. Авшенюк), науковці якого досліджували світові тенденції розвитку педагогічної освіти в умовах інтеграції й інтернаціоналізації, зокрема: виявлення чинників, сутнісних характеристик, завдань, принципів модернізації педагогічної освіти в європейському та євроатлантичному освітньому просторі; наукове обґрунтування перспективних інноваційних підходів до удосконалення системи професійної підготовки та підвищення кваліфікації педагогічного персоналу в Україні. Разом з Хмельницьким національним університетом відкрито Центр порівняльної професійної педагогіки і засновано науковий журнал «Порівняльна професійна педагогіка», який включено до переліку наукових фахових видань України з педагогіки.
- Відділ педагогічної психології і психології праці (завідувач – Е. О. Помиткін) – науковці здійснювали обґрунтування психологічних засад наступності у трудовій та професійній підготовці учнів загальноосвітніх шкіл і професійно-технічних навчальних закладів, розробили психолого-педагогічну концепцію особистісно орієнтованої професійної підготовки учнівської молоді в системі неперервної освіти і концепцію розвитку психологічної культури особистості учнівської молоді, в основу якої покладено особистісний, рефлексивно-ціннісно-креативний підхід та відповідні до нього принципи аксіологізації особистості, її діяльності та поведінки, рефлексивності особистості як цінності, креативності при створенні особистісних цінностей, наступності, психолого-педагогічного моделювання вершинних проявів особистості.
- Відділ теорії та історії педагогічної майстерності (завідувач – М. М. Солдатенко) – основи формування педагогічної майстерності викладача досліджувалися в контексті модернізації розвитку освіти в Україні; педагогічна майстерність розглядалися науковцями відділу як важлива умова загальної культурологічної підготовки майбутнього викладача; особливого значення працівники відділу надавали розробленню сучасних підходів формування педагогічної майстерності у контексті філософії освіти, педагогічної психології, інноваційної педагогіки, формуванню громадянськості та національної самосвідомості особистості педагога. На базі відділу створено навчально-методичний Центр педагогічної майстерності.
- Відділ інноваційних педагогічних технологій (завідувачі – С. О. Сисоєва, з 2010 р. – О. І. Огієнко) – діяльність відділу спрямовувалась на дослідження теоретико-методологічних і методичних засад розроблення і впровадження інноваційних педагогічних технологій професійної підготовки вчителя, педагога вищої школи і освіти дорослих в контексті особистісно орієнтованої парадигми організації освітнього процесу.
- Відділ профорієнтації і психології професійного розвитку (завідувачі – Н. А. Побірченко, з 2011 р. – В. В. Синявський, з 2013 р. – О. М. Ігнатович) – особливим внеском в розвиток системи шкільної професійної орієнтації була реалізація Всеукраїнського наукового психолого-педагогічного проекту «Вибір успішної професії», який охоплював загальноосвітні навчальні заклади майже всіх регіонів України. Для його реалізації розроблено науково-методичне забезпечення, що дозволило проводити неперервну профорієнтаційну роботу в загальноосвітніх навчальних закладах з усіма віковими категоріями учнів від початкової до старшої школи; внесено пропозиції щодо удосконалення Концепції системи професійної орієнтації в Україні, укладено підручник з професійної орієнтації.
- Відділ андрагогіки (завідувач – Л. Б. Лук’янова) – відділ створено для проведення фундаментальних і прикладних досліджень, спрямованих на розв’язання актуальних теоретико-методологічних і методичних проблем освіти дорослих; розроблено Концепцію освіти дорослих в Україні; обґрунтовано теоретико-методологічні основи професійного навчання дорослого населення на виробництві, для задоволення освітньо-культурних потреб виробничого персоналу для різних галузей економіки; започатковано фахове видання України з педагогічних наук – збірник наукових праць «Освіта дорослих: теорія, досвід, перспективи».
- Відділ виховних систем у педагогічній освіті (завідувач – Л. Ю. Султанова) – науковці відділу досліджували аксіологічні основи формування цілісної особистості майбутнього педагога, зокрема щодо забезпечення пріоритетів розвитку людини в соціумі; виховання молоді з інноваційним типом мислення, яка здатна до сприйняття постійних змін у соціумі; визначення цінності знань у вихованні підростаючого покоління; врахування глобалізаційних процесів у вихованні, таких, як людиноцентризм, моральність, громадська стійкість, національна свідомість та своєрідність; сприяння становленню та розвитку фізичного і морального здоров’я молоді. Відділом започатковано проведення відкритого конкурсу науково-методичних, методичних розробок, програм, проектів, есе «РАЗОМ! Партнерство навчальних, культурно-освітніх закладів, соціальних служб і родин», метою якого визначено об’єднання зусиль педагогічних колективів і родин, спрямованих на створення цілісного освітньо-виховного простору для особистісного розвитку дітей та підлітків.
- Відділ педагогічної естетики і етики (завідувачі – О. М. Отич, з 2014 р. – Г. І. Сотська) – науковцями відділу досліджувалися проблеми неперервної педагогічної освіти в умовах євроінтеграційних процесів; аксіологічних засад реформування вищої педагогічної освіти; естетики і етики педагогічної дії; етичних та естетичних засад розвитку професійного досвіду, педагогічної культури, педагогічної майстерності викладачів вищих навчальних закладів. У 2011 р. у співпраці з Полтавським національним педагогічним університетом імені В.Г. Короленка засновано збірник наукових праць «Естетика і етика педагогічної дії», який індексується у наукометричних базах Google Scholar, Index Copernicus, Ulrichsweb Global Serials Directory.
У 2008 р. завідувачем відділу аспірантури і докторантури призначено кандидата педагогічних наук Дорошенко Надію Іванівну, у 2009 р. – Тринус Олену Володимирівну.
IV етап (2015–2018 рр.)
Дослідження проблем педагогічної освіти і освіти дорослих в контексті європейської інтеграції
З 2015 р. директором Інституту обрано доктора педагогічних наук, професора, члена-кореспондента НАПН України Ларису Борисівну Лук’янову. Науково-педагогічні інтереси Лариси Борисівни пов’язані з проблемами професійної освіти і освіти дорослих як складової навчання впродовж життя, теорією і практикою формування екологічної свідомості на індивідуальному і суспільному рівнях. Л.Б. Лук’яновою ініційовано дослідження проблем формальної, неформальної та інформальної освіти дорослих, оскільки система освіти дорослих в умовах глобалізаційних та євроінтеграційних процесів набуває особливої значущості. Відповідно актуалізуються проблеми якості людського капіталу, розвитку особистості, людини як суб’єкта суспільства знань, що постійно розвивається і удосконалюється.
З початку 2018 р. співробітники Інституту беруть участь в заходах, присвячених обговоренню проекту Закону України «Про освіту дорослих» за участі Міністерства освіти і науки України, Громадської спілки «Українська асоціація освіти дорослих», Представництва DVV International в Україні. Метою дискусійних заходів є обговорення напрацювань Міністерства освіти і науки України і громадськості щодо структури і змісту проекту Закону України «Про освіту дорослих», а також досвіду роботи провайдерів освітніх послуг для різних категорій дорослих, чинних практик у неформальній освіті дорослих (в Україні й за кордоном).
Міжнародне співробітництво Інституту здійснюється з Представництвом DVV International в Україні – Інститутом з Міжнародного Співробітництва Німецької Асоціації Народних Університетів (Deutscher Volkshochschulverband e. V, DVV), Університетом Аугсбургу (Німеччина). У перспективі – співпраця з Університетом Коменського у Братиславі (Словаччина).
Започатковано Всеукраїнські педагогічні читання пам’яті академіка І. А. Зязюна «Педагогіка добра у вимірах педагогічної майстерності». Кращі наукові праці висувалися на здобуття премій Національної академії педагогічних наук України, які були присуджені О. М. Ігнатович (2015), Н. М. Авшенюк (2018). На цьому етапі заступник директора з наукової роботи – доктор педагогічних наук, професор Л. О. Хомич, з науково-експериментальної –доктор педагогічних наук А. О. Кучерявий (2015–2016 рр.), доктор педагогічних наук Г. І. Сотська (з 2017 р.). Вчений секретар – кандидат педагогічних наук О. В. Тринус.
Соціально-економічні трансформації спричинили зміни структури Інституту. У 2017 р. було створено чотири відділи.
- Відділ андрагогіки (завідувач – О. В. Аніщенко) – співробітниками відділу здійснюється розроблення теоретичних, методологічних, методичних засад розвитку освіти дорослих в умовах формальної і неформальної освіти, особистісного й професійного розвитку різних категорій дорослого населення; започатковано видання журналу «Територія успіху» як практико орієнтованого додатку до збірника наукових праць «Освіта дорослих: теорія, досвід, перспективи» (за підтримки Представництва DVV International в Україні). Науковці поєднують науково-дослідну роботу з практичною діяльністю у закладах вищої освіти, закладах післядипломної освіти, надають консультації викладачам навчальних закладів різних типів, педагогічному персоналу центрів освіти дорослих та інших інституцій неформальної освіти, розробляють і проводять тренінги для різних категорій дорослих, здійснюють рецензування рукописів наукових, навчальних, методичних та інших праць.
- Відділ змісту та організації педагогічної освіти (з 2017 р. – змісту і технологій навчання дорослих, з 2018 р. – відділ теорії і практики педагогічної освіти імені академіка І. А. Зязюна (завідувач – О.А. Лавріненко)) – співробітники відділу виконують два фундаментальні дослідження, зокрема: обґрунтовують теоретичні та методичні засади моніторингу якості навчального процесу у закладах вищої педагогічної освіти; визначають критерії та методики діагностики якості педагогічної освіти і здійснення її моніторингу; обґрунтовують й розробляють технології навчання дорослих, експериментально перевіряють педагогічні умови їх впровадження у формальну і неформальну освіту різних категорій дорослого населення;
- Відділ професіології та психолого-педагогічної діагностики (з 2017 р. – психології праці (завідувачі – Е. О. Помиткін, О. М. Ігнатович)) – співробітники відділу досліджують психологічні особливості різних категорій дорослого населення за віковими (рання, середня, пізня дорослість, похилий вік), гендерними та професійними критеріями (студентів і випускників закладів вищої освіти, педагогів-андрагогів, батьків, пенсіонерів тощо), визначають специфіку психологічного супроводу навчання зазначених категорій з урахуванням зарубіжного досвіду організації психологічного супроводу навчання дорослих; орієнтовані на дослідження проблем психології професійної орієнтації в системі педагогічної освіти, а також професійного відбору майбутніх педагогів до закладів вищої освіти.
- Відділ зарубіжних систем педагогічної освіти і освіти дорослих (завідувач – Н. В. Пазюра, з 2017 р. – Н. М. Авшенюк) – у відділі обґрунтовуються моделі інтеграції української педагогічної освіти у світовий та європейський освітньо-науковий простір; науковці відділу працюють над розробленням методологічних засад порівняльно-педагогічних досліджень з проблем педагогічної освіти і освіти дорослих, здійснюють підготовку педагогів-дослідників, які володіють методологією проведення компаративістських досліджень; науково обґрунтовують перспективні інноваційні підходи до удосконалення системи професійної підготовки та підвищення кваліфікації педагогічного персоналу в Україні; налагоджують зв’язки з міжнародними організаціями, асоціаціями, фондами, освітніми установами різних країн світу, котрі зацікавлені у розвиткові порівняльної професійної педагогіки.
Відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України «Про затвердження Порядку підготовки здобувачів вищої освіти ступеня доктора філософії та доктора наук у вищих навчальних закладах (наукових установах)» № 261 від 23.03.2016 р. в Інституті було відкрито дві нові спеціальності: у галузі 01 «Освіта/Педагогіка» – 011 «Освітні, педагогічні науки»; у галузі 05 «Соціальні та поведінкові науки» – 053 «Психологія».
Освітні програми з зазначених спеціальностей реалізуються в Інституті педагогічної освіти і освіти дорослих імені Івана Зязюна НАПН України з вересня 2016 р. на підставі ліцензії Міністерства освіти і науки України за наказом МОН України від 03.08.2016 р. 933 (вперше). Відповідно до Рішення засідання вченої ради Інституту від 26 грудня 2016 р. (протокол № 13) було відкрито докторантуру. Основною метою роботи відділу є організація освітнього процесу й здійснення аспірантами і докторантами фундаментальних та прикладних досліджень, спрямованих на розв’язання актуальних теоретичних і методологічних проблем педагогічної освіти, освіти дорослих, психології професійної освіти для поповнення науково-педагогічними кадрами наукових установ, закладів освіти всіх рівнів акредитації.
Відділ аспірантури і докторантури з 2013 р. очолює Шарошкіна Наталія Геннадіївна. Загалом за час діяльності відділу підготовлено близько 600 докторантів та аспірантів.
В Інституті успішно функціонує педагогічна докторська спеціалізована вчена рада Д 26.451.01 і психологічна кандидатська спеціалізована вчена рада К 26.451.02 (поновила свою роботу з 2017 р.), в яких було захищено 602 дисертації: 160 – на здобуття наукового ступеня доктора педагогічних (психологічних) наук; 442 – кандидата педагогічних (психологічних) наук.
Колегіальним органом управління Інституту педагогічної освіти і освіти дорослих імені Івана Зязюна НАПН України є вчена рада, основні функції якої: визначення напрямів розвитку наукової та інноваційної діяльності Інституту; координація наукової діяльності підрозділів Інституту; розгляд питань щодо науково-дослідної роботи співробітників Інституту тощо (голова – доктор педагогічних наук, професор, член-кореспондент НАПН України – Л.Б. Лук’янова).
Створення належних умов для функціонування Інституту забезпечує діяльність: організаційно-адміністративного відділу (завідувач – Л.І. Фокіна); відділу кадрів (завідувач – О.В. Бовкун); бухгалтерії (головний бухгалтер – Н.І. Вінник). В Інституті діє первинна профспілкова організація, яка є добровільним об’єднанням працівників установи (голова первинної профспілкової організації – кандидат педагогічних наук, старший науковий співробітник Н.О.Філіпчук).
Інститут завжди підтримував професійні зв'язки з колишніми науковими співробітниками, у тому числі своїми вихованцями, знаними українськими вченими: доктором психологічних наук, професором, дійсним членом (академіком) НАПН України Моляко Валентином Олексійовичем; доктором філософських наук, професором Кудіним В’ячеславом Олександровичем; доктором педагогічних наук, професором, членом-кореспондентом НАПН України Кузьмінським Анатолієм Івановичем; доктором педагогічних наук, професором, членом-кореспондентом НАПН України Падалкою Олегом Семеновичем; доктором педагогічних наук, доцентом, членом-кореспондентом НАПН України Щербак Ольгою Іванівною; доктором педагогічних наук, професором Лещенко Марією Петрівною; доктором педагогічних наук, професором Семеног Оленою Миколаївною, доктором педагогічних наук, професором Лозовецькою Валентиною Терентіївною; доктором педагогічних наук, професором Коновець Світланою Володимирівною; доктором педагогічних наук, професором Сігаєвою Ларисою Євгенівною; доктором педагогічних наук, професором Івановою Тетяною Вікторівною; доктором психологічних наук, професором Панком Віталієм Григоровичем; доктором педагогічних наук, старшим науковим співробітником Усатенко Тамарою Пилипівною та ін.
Традицією Інституту є здійснення досліджень з педагогіки і психології в інтердисциплінарному вимірі. Дослідження методологічних, теоретичних, практико орієнтованих проблем відбувається шляхом збереження наступності поколінь науковців, актуалізації надбань досвідчених учених і їх поєднання з інноваціями молодих науковців. Синтез цих двох пластів науки дає змогу ефективно вирішувати актуальні проблеми, які виникають у сучасній педагогічній науці й освітній практиці.