Потенціал наукової фахової української мови. Особливості написання наукових статей для наукометричних видань

Потенціал наукової фахової української мови. Особливості написання наукових статей для наукометричних видань
22.04.2020 15:00

22 квітня 2020 р. з ініціативи Інституту педагогічної освіти і освіти дорослих імені Івана Зязюна НАПН України спільно з Кафедрою ЮНЕСКО "Неперервна професійна освіта ХХІ століття" НАПН України  відбувся вебінар для магістрантів, аспірантів і докторантів з проблеми «Академічне письмо: потенціал наукової фахової української мови». Модератором заходу виступила доктор педагогічних наук, завідувач відділу змісту і технологій педагогічної освіти Вовк Мирослава Петрівна.

 

Актуальність вибору проблеми вебінару зумовлена тим, що відповідно до сучасних викликів, пов’язаних з необхідністю активізації професійної наукової комунікації, презентації результатів власного наукового пошуку на якісно високому рівні, актуалізується проблема формування мовнокомунікативної компетентності викладачів-дослідників. Підвищення ціннісно-мотиваційного статусу української наукової мови, посилення ролі національних мов як чинника розвитку науки зумовлене необхідністю підготовки наукової еліти, здатної репрезентувати досягнення освітніх наук у регіональному, національному та міжнародному вимірах.

 

З метою удосконалення мовнокомунікативної компетентності майбутніх докторів філософії було запропоновано практикум з написання наукових статей для наукометричних видань. У презентаційних матеріалах схарактеризовано якісно нові вимоги до статей у науковометричних виданнях, візуалізовано основні етапи написання статті (формулювання робочої назви статті; визначення меж теми та обсягів наукової інформації,  представленої в науковій статті; розроблення орієнтовного плану (змісту) статті: вступу, основної частини, висновків, перспектив дослідження; окреслення у вступі змісту роботи: постановки проблеми, з'ясування її актуальності та науково-практичного значення; аналіз останніх досліджень і публікацій; формулювання мети і завдання статті; визначення методів дослідження, джерельної бази; обґрунтування теоретичної основи; вимоги до викладу основних результатів; оформлення цитування і покликань; обґрунтування в основній частині отриманих результатів; перевірка  узгодженості між заголовком, метою, завданнями і висновками; міркування над перспективами подальших дослідницьких пошуків.

 

З-поміж практичних порад майбутні доктори філософії мали змогу ознайомитися з можливостями наукової фахової мови. Зокрема, у процесі обґрунтування актуальності проблеми статті запропоновано використання таких мовних кліше, як: вагомою проблемою сучасної освіти…; нині набуває актуальності проблема…; у контексті сучасних реформаційних змін…; проблема ... має першорядне, наукове, теоретичне, практичне значення…;  проблема актуальна, цікава, доцільна, не втратила свого значення, актуальності... Було рекомендовано спектр мовних зворотів для обґрунтування теоретичних засад статті, наприклад: у теорії сучасної педагогічної науки…; теоретичний аналіз проблеми … дозволив з’ясувати…; на основі аналізу положень науковців … можемо обґрунтувати авторську дефініцію поняття…; вивчення / студіювання наукових праць (розвідок, досліджень) уможливило визначення базових понять… Для оформлення висновків найбільш доцільними є такі рекомендації: перевірити узгодженість між назвою, метою, завданнями; висновки не мають повторювати вступ; висновки демонструють, чи досягнуто мету теоретичної або експериментальної розвідки, чи розв’язано завдання дослідницького пошуку, у висновках розкривають  наукове і практичне значення роботи; необхідно спроектувати проблему подальшого наукового пошуку. 

 

Практична складова вебінару включала аналіз змісту і структури статті, підготовленої до наукометричного видання колективом науковців. Слухачі детально схарактеризували компоненти статті, їх формальне оформлення, мовні особливості – лексичні, синтаксичні, власне стилістичні.

 

За результатами заходу було рекомендовано започаткувати циклічне проведення вебінарів з проблем використання потенціалу наукової фахової української мови під час написання наукових текстів різних жанрів.