звітна науково-практичної конференції ІПООД імені Івана Зязюна НАПН України за 2025 рік

26 березня 2026 р. в Інституті педагогічної освіти і освіти дорослих імені Івана Зязюна НАПН України відбулося пленарне засідання Звітної науково-практичної конференції за 2025 рік «ІННОВАЦІЙНІ ПІДХОДИ ДО ПІДГОТОВКИ І ПРОФЕСІЙНОГО РОЗВИТКУ ПЕДАГОГІЧНОГО ПЕРСОНАЛУ». Учасниками заходу стали більше 200 осіб (науковці, викладачі закладів фахової передвищої і вищої освіти, магістранти, аспіранти, докторанти, вчителі, представники громадських організацій, гаранти освітніх програм та ін.
 

Модератором пленарного засідання виступила Лук’янова Лариса Борисівна – доктор педагогічних наук, професор, дійсний член (академік) НАПН України, директор Інституту педагогічної освіти і освіти дорослих імені Івана Зязюна НАПН України
 

Мотиваційним словом засідання відкрила доктор педагогічних наук, професор, дійсний член (академік) НАПН України, академік-секретар Відділення професійної освіти і освіти дорослих НАПН України Ничкало Нелля Григорівна, яка окреслила стратегічні виклики наукової, експертної, партнерської діяльності науковців інституту в умовах суспільних трансформацій, освітніх реформ, модернізації наукової сфери.
 

Проблематика основної доповіді конференції, презентованої директоркою ІПООД імені Івана Зязюна, дійсним членом (академіком) НАПН України Лук’яновою Ларисою Борисівною, була присвячені висвітленню результатів емпіричного дослідження з проблеми андрагогічних засад професійного розвитку педагогічного персоналу у контексті концептуалізації навчальної мотивації.
 

Конструктивним став бінарний формат представлення результатів співпраці науковців і викладачів, який уможливив синхронізувати інновації теоретичних, методологічних досліджень та інноваційних освітніх практик, що було представлено у таких доповідях:
 

Інновації у  підготовці майбутніх докторів філософії з освітніх наук: відповідь на стратегічні виклики сьогодення 

• Вовк Мирослава Петрівна – доктор педагогічних наук, професор, член-кореспондент НАПН України, завідувач відділу змісту і технологій педагогічної освіти Інституту педагогічної освіти і освіти дорослих імені Івана Зязюна НАПН України
• Семеног Олена Миколаївна – доктор педагогічних наук, професор, керівник Центру освітньо-наукового партнерства і мережевої взаємодії, професор кафедри педагогіки Сумського державного педагогічного університету імені А. С. Макаренка
   

Трансформація викладання психолого-педагогічних дисциплін у закладах вищої освіти: виклики, інноваційні інструменти і траєкторії професійного розвитку викладачів

• Петренко Лариса Михайлівна – доктор педагогічних наук, професор, завідувач відділу теорії і практики Інституту педагогічної освіти і освіти дорослих імені Івана Зязюна НАПН України.
• Артюшина Марина Віталіївна – доктор педагогічних наук, професор, завідувач кафедри педагогіки та психології Київського національного економічного університету імені Вадима Гетьмана
   

Вектори науково-методичного партнерства з осучаснення змісту підготовки вчителів 

• Авшенюк Наталія Миколаївна – доктор педагогічних наук, професор, завідувач відділу зарубіжних систем педагогічної освіти і освіти дорослих Інституту педагогічної освіти і освіти дорослих імені Івана Зязюна НАПН України
• Товканець Ганна Василівна – доктор педагогічних наук, професор, професор кафедри теорії та методики початкової освіти Мукачівського державного університету
   

Професійний розвиток викладачів вищих військових навчальних закладів: інноваційні андрагогічні практики

• Радомський Ігор Петрович – кандидат педагогічних наук, доцент, провідний науковий співробітник відділу андрагогіки Інституту педагогічної освіти і освіти дорослих імені Івана Зязюна НАПН України
• Совінський Сергій Євгенович – старший викладач кафедри тактики та тактико-спеціальної підготовки Київського інституту Національної гвардії України, полковник, Лицар ордена Богдана Хмельницького III ступеня
   

На особливу увагу заслуговували виступи українських і зарубіжних науковців, які презентували результати актуальних дослідницьких студій у контексті реагування на виклики використання ШІ у педагогічній діяльності, окреслення можливостей психологічної допомоги в умовах війни, визначення пріоритетів в утвердженні компетентніфсної парадигми військової освіти. З-поміж важливих виступів можна відзначити такі:
 

Штучний інтелект та майбутнє професійного розвитку вчителів

• Анураг Хазаріка – професор, доктор наук, декан і доцент факультету бізнес-адміністрування та менеджменту, Відкритий університет 21 століття, Вайомінг, США, старший викладач Глобального міжконфесійного університету, Делавер, США, та запрошений викладач інженерного факультету Університету Тезпур, Індія

Особливості першої психологічної допомоги, психологічного консультування та психотерапії клієнтів в умовах війни в Україні

• Садова Мирослава Анатоліївна – доктор психологічних наук, професор, професор кафедри психології Національного університету біоресурсів і природокористування України, провідний науковий співробітник відділу психології праці Інституту педагогічної освіти і освіти дорослих імені Івана Зязюна НАПН України; провідний науковий співробітник факультету психології Пан-Європейського університету (Братислава, Словаччина); старший викладач, академічний радник Глобального міжрелігійного університету (штат Делівер, США)

Аналіз пріоритетів у європейських цінностях та компетентностей майбутнього офіцера в умовах російської війни проти України

• Медвідь Михайло Михайлович – доктор економічних наук, професор, заступник начальника Київського інституту Національної гвардії України з навчально-методичної роботи, полковник
• Дем'янишин Володимир Миколайович – кандидат педагогічних наук, доцент, заступник начальника факультету з навчальної та наукової роботи – начальник навчальної частини факультету службово-бойової діяльності Київського інституту Національної гвардії України 
• Медвідь Юлія Іванівна – кандидат педагогічних наук, старший дослідник, провідний науковий співробітник відділу організації наукової діяльності та інновацій Київського інституту Національної гвардії України

Упродовж 10-24 березня було організовано наукові студії відділів ІПООД імені Івана Зязюна НАПН України: «Інноваційні моделі професійної підготовки педагога: нові формати, реалії, стратегічні виклики», «Безперервний професійний розвиток педагогічного персоналу у сфері освіти дорослих: андрагогічні стратегії, традиційні та інноваційні освітні практики», «Інноваційність розвитку змісту підготовки вчителів у досвіді країн-членів ОЕСР», «Психологічний супровід професійної діяльності педагогічних працівників в умовах цивілізаційних викликів»

За результатами роботи пленарного засідання, наукових студій розроблено рекомендації. У підсумку обговорення проблем теорії і практики неперервної педагогічної освіти і освіти дорослих з урахуванням сучасних суспільних викликів та потреб освітньої практики доцільно:

• рекомендувати системне оновлення стандартів вищої педагогічної освіти з урахуванням викликів воєнного часу, цифрової трансформації та європейської інтеграції; 
• реалізовувати стратегію розвитку інноваційних моделей професійної підготовки педагогів (зокрема дуальної, гібридної, мікронавчання, менторства); 
• посилити нормативну підтримку впровадження штучного інтелекту в освіті з дотриманням етичних стандартів на рівні закладів фахової передвищої і вищої освіти, наукових установ; 
• впроваджувати інноваційні формати підготовки (проєктно-орієнтоване навчання; мікронавчання та модульні освітні траєкторії; менторські та коучингові практики); 
• розширювати практичну складову підготовки через партнерство з закладами освіти, музеями, громадськими організаціями; 
• оновлювати зміст психолого-педагогічної підготовки з урахуванням реалій воєнного часу та післявоєнного відновлення, проблем ментального здоров’я, стресостійкості, копінг-стратегій, розвитку професійної стійкості та адаптивності педагога; 
• впроваджувати wellbeing-орієнтований підхід у підготовці педагогів; на рівні професійного розвитку педагогів сприяти розвитку безперервної освіти педагогів на основі індивідуальних освітніх траєкторій;
• активізувати поширення результатів досліджень щодо професійного розвитку викладачів ЗВО з використанням інструментарію неформальної освіти;
• забезпечувати впровадження інновацій у сфері освіти дорослих; сприяти розвитку науково-освітнього потенціалу переміщених університетів, упровадженню андрагогічного підходу до підготовки кадрів для сектору безпеки та оборони;
• інтенсифікувати мережеву взаємодію центрів андрагогічної майстерності педагогічних і науково-педагогічних працівників закладів вищої освіти для поширення інноваційних моделей безперервного професійного розвитку викладачів в умовах формальної і неформальної освіти; 
• сприяти розробленню та популяризації освітніх програм з підготовки педагогічних і науково-педагогічних працівників до роботи зі здобувачами з особливими освітніми потребами на засадах інтеграції андрагогічних принципів навчання в умовах інклюзивної освіти; 
• розширити практику залучення волонтерських організацій як важливого ресурсу професіоналізації андрагогів шляхом їх системної інтеграції у процеси безперервного професійного розвитку; 
• сприяти впровадженню інноваційних моделей оцінювання результатів професійного розвитку викладачів ЗВО у корпоративній освіті, з урахуванням міжнародного досвіду й практик міжкультурної комунікації; 
• активізувати міжнародну співпрацю, участь у грантових програмах, що стосуються безперервного професійного розвитку викладачів, у проєктній діяльності з актуальних питань розвитку педагогічної освіти та освіти дорослих на міжнародному рівні.
• розробляти та інституційно затверджувати комплексні політики застосування штучного інтелекту у закладах вищої освіти, які чітко визначають принципи, межі використання та відповідальність усіх учасників освітнього і наукового процесу;
• забезпечити узгодженість інституційних політик із міжнародними рекомендаціями та рамками (зокрема UNESCO, OECD, ЄС тощо), адаптуючи їх до національного нормативно-правового поля та специфіки українського освітнього контексту;
• запроваджувати практики обов’язкового декларування використання ШІ у навчальних і наукових роботах із визначенням чітких вимог до змісту та формату такого декларування;
• розвивати ШІ-резильєнтні підходи до оцінювання, що передбачають оновлення форматів завдань, посилення уваги до процесу мислення здобувачів освіти та використання автентичних, практико-орієнтованих форм контролю;
• формувати культуру відповідального та етичного використання ШІ, що ґрунтується на принципах академічної доброчесності, цифрової етики та усвідомленого використання технологій;
• забезпечувати системний моніторинг, регулярне оновлення та відкритість інституційних політик застосування ШІ із залученням академічної спільноти до їх обговорення та вдосконалення.
• посилити психологічний супровід у закладах освіти шляхом упровадження комплексних програм психологічної підтримки, організації індивідуальних і групових консультацій, проведення тренінгів, спрямованих на подолання стресу, розвиток психологічної стійкості та профілактику професійного вигорання; 
• забезпечити розроблення та впровадження програм профілактики професійного вигорання; сприяти поширенню здоров’язбережувальних технологій у професійній діяльності педагогів; забезпечити формування психологічної обізнаності та розвиток емоційної компетентності педагогічних працівників.