Українсько-польська співпраця – потужна складова європейської інтеграції України

VІ Міжнародний українсько-польський форум «Освіта для сучасності /Еdukacjadlawspółczesnośсi», що відбувся 14-16 вересня 2015 року під патронатом Національної комісії України у справах ЮНЕСКО на базі Національного педагогічного університету імені М.Драгоманова, є гостро актуальним, враховуючи завдання загальноєвропейського і загальносвітового просвітництва виховувати «глобалістську людину інноваційного типу» (В.Кремень) й, водночас, патріота своєї держави. У час, коли надто крихкими між державами є цінності миру, взаємоповаги, взаєморозуміння, терпимості,й освіта має наповнювати особистості духовністю і ціннісними пріоритетами найблагороднішої у світі «сродної» праці, «навчити людину бути Людиною» (І.Зязюн), системна і шляхетна міжнародна співпраця Національної академії педагогічних наук України з Комітетом педагогічних наук Академії наук, науково-дослідними інститутами та вищими навчальними закладами Республіки Польщіє особливо необхідною.

Упродовж 1998 – 2015 рр. проведено понад 30 циклічних міжнародних конференцій; видано 15 польсько-українських, українсько-польських щорічників «Професійна освіта: педагогіка і психологія» і численні збірники наукових праць. Наукові праці українських учених перекладено польською, а наукові праці польських дослідників – українською мовою («Філософія освіти», «Професійна освіта в Польщі та Україні в світлі змін», «Філософія педагогічної майстерності» та ін.).  Духовністю, Добром, Красою й Істиною наповнена унікальна книга міжнародного колективу українських і польських учених «Semperinaltum. Zawszewzwyrz (Завжди вгору)», що присвячена 90-річчю від дня народження Яна Павла ІІ.

Вісім польських учених є іноземними членами Національної академії педагогічних наук України. За багаторічний вагомий внесок у здійснення польсько-української співпраці польських колег нагороджено грамотами Академії і медалями «К.Д.Ушинський»,  а професорам ЗигмунтуВятровському, Станіславу Качору, Єжи Нємцу, ЄжиКуніковському присвоєно звання почесного доктора НАПН України. Українські вчені теж пошановані високими почесними званнями та державними нагородами Польщі. У 2015 році відбулася подія, важлива для Національної академії педагогічних наук України і всієї української педагогічної науки загалом. За вагомий внесок в розвиток польської педагогічної науки і професійної освіти, у розбудову українсько-польської співпраці Кавалерським Хрестом Ордена Республіки Польща  нагороджена доктор педагогічних наук, професор, дійсний член НАПН України, академік-секретар Відділення професійної освіти і освіти дорослих Академії Нелля Ничкало.

Знаковою подією для освітянської спільноти України і Польщі стало проведення кожні два роки почергово польсько-українських та українсько-польських наукових форумів. Перший науковий форум відбувся у жовтні 2005 року в місті Устронь, наступні – в Києві («Теоретичні та методичні засади розвитку педагогічної освіти: педагогічна майстерність, творчість, технології», травень 2007 р.), у Черкасах  («Розвиток педагогічних наук в Україні і Польщі на початку ХХІ століття», травень 2011 р.), у Кракові («Інтердисциплінарність педагогіки та її субдисциплін»,  вересень 2013 р.).

Мета форуму «Освіта для сучасності /Еdukacjadlawspółczesnośсi»-  суттєво посилити методологічне, теоретичне і методичне забезпечення усіх ланок освітньої сфери в обох країнах, вирішити комплексну проблему рівного доступу до якісної освіти кожного громадянина упродовж життя, створити умови для постійного навчання, духовного розвитку і саморозвитку особистості, піднесення національно-патріотичного, громадянського, морального виховання дітей, молоді, громадян на новий світоглядний полікультурний рівень. Цьогоріч на форумі були представлені оригінальні порівняльні дослідження з питань реформування освіти й оцінки досвіду підготовки педагогів для різних підсистем освіти, фундаментальні праці з теорії і методики професійної освіти, дидактики професійної школи, педевтології, професійного розвитку особистості упродовж життя, психопедагогіки праці, концепцій і методики викладання спеціальних дисциплін у професійних навчальних закладах, що відомі і шановані в науково-педагогічному світі.

З-поміж ініціаторів та організаторів масштабного педагогічно-освітянського заходу - Національна академія педагогічних наук України, Комітет педагогічних наук Польської академії наук, Наукове товариство “Польща–Україна”, Асоціація ректорів педагогічних університетів Європи і наш  Інститут педагогічної освіти і освіти дорослих НАПН України.До престижного наукового заходу залучені як високоповажні науковці і освітяни України, так і понад 40 польських учених з вищих навчальних закладів і науково-дослідних установ.Майстерний рівень організації і проведення міжнародного наукового заходу забезпечило  міжнародне наукове товариство «Польща – Україна». З польської сторони товариство  очолює професор, іноземний член НАПН, доктор хаб. Франтішек Шльосек, з української – академік-секретар Відділення професійної освіти і освіти дорослих НАПН України, доктор педагогічних наук, професор, дійсний член НАПН України Н. Ничкало. 

Розпочався форум з візиту польської делегації та українських учасників наукового заходу з ушанування загиблих під час Революції Гідності 2014 року. Урочисте відкриття VI форуму українських і польських науковців «Освіта для сучасності» відбулося в Національній філармонії України. Голова Комітету Верховної Ради України з питань науки і освіти Лілія Гриневич виголосила вітання від Голови Верховної ради України Володимира Гройсмана на адресу Форуму, заступник міністра освіти і науки Максим Стріха - від Міністерства освіти і науки України.За великі наукові досягнення і творчі здобутки в розвитку українсько-польської співпраці медаллю НАПН України «К. Д. Ушинський» було нагороджено професора звичайного, доктора хабілітованого, керівника кафедри педагогіки праці та андрагогіки Університету Казимира Великого у Бидгощі Річарда Герлача. Почесну грамоту НАПН України отримала заступник декана відділу реальних наук Академії спеціальної педагогіки імені Марії Гжегожевської у Варшаві Дорота Янковска.

Упродовж трьох днів у заході активну брала участь Л. Гриневич, голова Комітету Верховної Ради України з питань науки і освіти,В.Кремень, президент НАПН України, В.Андрущенко, ректор Національного педагогічного університету імені М.П.Драгоманова, С.Квятковскі, віце-президент Комітету педагогічних наук Польської академії наук, професор звичайний, доктор хабілітований, іноземний член НАПН України;  Ф.Шльосек, голова Наукового товариства "Польща-Україна", директор Інституту педагогіки Академії спеціальної педагогіки імені Марії Гжегожевської у Варшаві, професор, доктор хабілітований, іноземний член НАПН України.

Співмодераторами пленарних засідань на паритетних умовах українсько-польського партнерства від України булидоктор педагогічних наук, професор, дійсний член НАПН України, академік-секретар Відділення професійної освіти і освіти дорослих НАПН України Н. Ничкало, доктор педагогічних наук,  професор, дійсний член НАПН України Г. Філіпчук, доктор педагогічних наук, професор, директор Інституту педагогічної освіти і освіти дорослих НАПН України, голова правління Громадської спілки «Українська асоціація освіти дорослих» Л. Лук'янова, від Польщі - директор Інституту педагогіки Академії спеціальної педагогіки імені Марії Гжегожевської, доктор наук хабілітований, професор звичайний Ф.Шльосек, директор Інституту педагогіки Вищої гуманістично-економічної школи у Влоцлавку, доктор наук хабілітований, професор звичайний, почесний доктор НАПН України З.Вятровскі, доктор хабілітований, професор звичайний, почесний доктор НАПН України, керівник кафедри освіти для безпеки Природничо-гуманістичного університету в Сєдльцах Є. Куніковскі.

Пленарні засідання розпочалися з концептуальної доповіді «Освіта, особистість і соціальний поступ» президента Національної академії педагогічних наук України, доктора філософських наук, професора, дійсного члена НАН України і НАПН України В.Кременя. Провідний освітянин і педагог окреслив основні проблеми сучасної освіти тасформував модель особистості, яку повинна зреалізувати освіта європейського рівня. Інноваційність, здатність до постійного самовдосконалення через навчання за принципом sempertiro, інформаційно-технологічна компетентність, адекватна реакція на сучасне інформаційно-комунікативне середовище, тісна взаємодія зі світом (глобальне мислення), стійкі ціннісні орієнтири, патріотизм – визначальні критерії успішної, соціально затребуваної людини. Для створення умов реалізації такої освітньо-виховної моделі учений-педагог запропонував основні вектори переформатування освіти в Україні, що полягають в утвердженні принципу дитиноцентризму/студентоцентризму, реалізації компетентнісного підходу в навчанні на противагу предметоцентричному, наданні автономії навчальним закладам, а також зміні у їх мережі, спрямованій на профільне навчання, насамперед, старшої школи, націлене на успішну професійну зреалізованість молоді. 

Про законодавчі ініціативи у сфері освіти у контексті євроінтеграції України доповіла голова Комітету Верховної Ради України з питань науки і освіти Лілія Гриневич. Саме у цей день, наголосила вона, відбудуться комітетські  слухання з обговорення проектів  законів України  щодо наукової та науково-технічної діяльності. Законопроекти пропонують різні моделі реформування сфер управління, фінансування та євроінтеграції української науки.

Доповіді учасників засідання, добропорядних громадян Польщі й України  відзначалися глибиною і принциповістю власних позицій щодо таких актуальних проблем, як освіта в сучасних умовах ринкової економіки і розвиток професійної кар’єри, інформаційно-комунікаційні технології в освіті: «Учитель в інформаційному суспільстві» (керівник кафедри освіти для безпеки Природничо-гуманістичного університету в Сєдльцах Єжи Куніковскі), «Освіта для демократичного громадянства та освіта з прав людини: досвід впровадження в Україні» (завідувач кафедри управління освітою Національної академії державного управління при Президентові України Наталія Протасова), «Освіта та очікування і потреби сучасного ринку праці» (професор звичайний, доктор хабілітований  Річард Герлач), «Праця як цінність в житті людини» (професор звичайний, доктор хабілітований Річард  Бера).

Проблемі професійної затребуваності і зреалізованості молоді у європейському просторі була присвячена доповідь доктора наук хабілітованого, професора звичайного, почесногочлена НАПН України, проректора з науки Інституту педагогіки Академії спеціальної педагогіки імені Марії Гжегожевської у Варшаві зосереджені на сфері інтеграції С.Квятковскі. Учений закцентував на спільних для України і Польщі проблемах підвищення якості кваліфікації фахівця, пов’язаних із міграцією як польської, так і української молоді до країн Європи з метою працевлаштування. Потреби сучасного ринку праці вимагають фахівця-професіонала, який був би затребуваний у країнах ЄС. С.Квятковскі вбачає формування такого фахівця вінтеграції формальної, неформальної і позаформальної освіти, що сприятиме набуттю практичних ключових компетентностей, потрібних для конкретної сфери діяльності. Також однією з важливих умов реального підвищення кваліфікації, як зазначає науковець, є валідація, суть якої не в автоматичному присвоєнні певного кваліфікаційного рівня, а в практичному підтвердженні компетентності фахівця.

Доктор педагогічних наук, професор, дійсний член НАПН України Г.Філіпчук у своєму виступі переніс акценти на моральні і національні аспекти формування особистості, апелюючи до педагогічної спадщини Яна Павла ІІ та Михайла Драгоманова. Глибоке теоретичне дослідження, що стосувалося природи виникнення, становлення і розвоюпрактичної субдисципліни – педагогіки праці  оприлюднив директор Інституту педагогіки Академії спеціальної педагогіки імені Марії Гжегожевської, доктор наук хабілітований, професор звичайний Ф. Шльосек.

Доктор філософських наук, професор, член-кореспондент НАН України, дійсний член НАПН України, ректор Національного педагогічного університету імені М. П. Драгоманова, президент Асоціації ректорів педагогічних університетів Європи В. Андрущенко наголосив на взаємозв’язках педагогіки і філософії, як одного зі способів духовно-практичного освоєння світу, назвавши педагогіку практичною філософією.

Виховна компонента особистості як людини, громадянина і працівника  лежить в основі педагогіки праці на глибоке переконання доктора хабілітованого, професора звичайного, почесного доктора НАПН України, директора Інституту педагогіки Вищої гуманістично-економічної школи у Влоцлавку З.Вятровскі, який у своїй доповіді, апелюючи до педагогічного досвіду Речі Посполитої, оприявнив дослідження з історії формування особистості, що базується на трьох китах – людина, виховання, праця, та єідеальною моделлю виховання, особливо акцентованою і поширюваною в Польщі на зламі XX і XXI століть.  Незаперечним є факт, що інтеграція сучасної людинидо європейського простору, яким би фахівцем-професіоналом вона не була, неможлива без знання іноземних мов.

Аналізу освітніх моделей багатомовних університетів у Європі та методології підготовки спеціалістів, які б володіли декількома іноземними мовами, а також стратегіям формування багатомовної компетентності студентів було присвячено розвідкудоктора педагогічних наук, професора, проректора з наукової роботи Київського національного лінгвістичного університету О.Матвієнко. Діалектика сталості/змінності системи освіти та зміни людини у цьому процесі стала об’єктом наукових пошуків доктора хабілітованого, професора звичайного, ректора Академії спеціальної педагогіки імені Марії Гжегожевської у Варшаві Я. Лащика.

Доктор психологічних наук, професор,  дійсний член НАПН України, директор Інституту проблем виховання І. Бех здійснив екскурс у історію розвитку педагогічної науки, проаналізувавши два її визначальні етапи – соціоцентризму (людина для держави) і людиноцентризму (дитино центризму), як дві експериментально-виховні стратегії.Про освіту як цінність у період стрімких соціальних змін йшлося у доповідідоктора хабілітованого, професора звичайного, завідувача кафедри соціології освіти Інституту педагогіки Академії спеціальної педагогіки імені Марії Гжегожевської у Варшаві M.Шиманскі.

Проблеми сучасної освіти та педагогічної науки, шляхи їх розв’язання, процеси адаптації, самовираження та самореалізації у постінформаційному просторі, затребуваність і конкурентоспроможність сучасної молоді на ринку праціобговорювалисяпід час  3 пленарних і 6 секційних засідань, у яких узяли участь провідні вчені у галузі педагогіки з різних регіонів України (Києва, Черкас, Сум, Житомира, Хмельницького, Мелітополя, Львова, Дрогобича, Івано-Франківська, Глухова, Вінниці, Миколаєва, Кіровограда, Рівного та ін.) та Польщі. Високоповажні державні мужі і прогностичні організатори освітньої справине приховували труднощі, суперечності в розвитку освіти і педагогічної науки. Великі гуманісти і патріоти сповнені віри та переконаності щодо теоретичного і практичного вирішення цих проблем заради прогресу українського і польського суспільств.

Ключові концептуальні наукові положення виступів учасників VI  Українсько-польського / польсько-українського наукового форуму «Освіта для сучасності» опубліковано у  двотомному виданні, у ХV випуску польсько-українського, українсько-польського щорічника«Професійна освіта: педагогіка і психологія», убібліографічному покажчику «Освіта і педагогічна наука України і Польщі 1991-2015».

Бібліографічний покажчик підготували фахівці Наукової бібліотеки Національного педагогічного університету імені М. П. Драгоманова, Державної науково-педагогічної бібліотеки України імені В. О. Сухомлинського, а також бібліотеки Інституту педагогічної освіти і освіти дорослих НАПН України. На сторінках покажчика науковці, докторанти, аспіранти, викладачі вищих навчальних закладів різних рівнів акредитації, студенти, всі, кого цікавлять питання порівняльної педагогіки, уперше ознайомляться з важливими офіційними документами України і Республіки Польща, які регламентують євроінтеграційні процеси у професійній освіті: про академічне взаємовизнання документів про освіту та рівноцінність ступенів (2006 р.); про навчання громадян України у польських вищих навчальних закладах (2009 р.) та ін.

Надзвичайно актуальні для кожного дослідника з порівняльної педагогіки, викладача, студента, магістранта, аспіранта розділи «Офіційні документи України і Республіки Польща», «З історії українсько-польських зв’язків у галузі освіти», «Українські вчені про розвиток педагогічної науки та освіти Польщі», «Польські вчені про розвиток педагогічної науки та освіти України і Польщі», «Наукові дослідження з розвитку педагогічної науки та освіти України і Польщі (автореферати дисертацій з порівняльної педагогіки)», «Освітні форуми України і Польщі»,в яких на високому методологічному, теоретичному рівнях розкрито тенденції розвитку педагогічної науки й освіти в історії Польщі й України, діяльність відомих учених і педагогів крізь призму та ціннісні пріоритети школи і педагогіки.

Співробітники Інституту педагогічної освіти і освіти дорослих НАПН України висловлюють глибоку вдячність польським колегам-друзямза можливість перспективного науково-освітнього спілкування, ректору Національного педагогічного університету імені М. П. Драгоманова, В.Андрущенку - за гостинність і сердечність прийому, директору Інституту педагогічної освіти і освіти дорослих НАПН України Л. Лук'яновій – за майстерний рівень проведення пленарних засідань форуму.Особлива вдячність і побажання многих літ академіку-секретареві Відділення професійної освіти і освіти дорослих НАПН України Н.Ничкало – за високу інноваційну та духовну планку, за відданість і сміливий поступ у науці і освіті.

Олена Семеног, доктор педагогічних наук, професор;

Оксана Приходько, кандидат педагогічних наук, доцент