Розвиток духовного потенціалу сучасних педагогів як умова духовно-особистісного становлення учнів

7 лютого 2017 року на засіданні Відділення професійної освіти і освіти дорослих НАПН України відбувся науковий звіт відділу психології праці ІПООД, на якому висвітлювалися результати виконання планової НДР «Психологічні особливості підготовки педагогічних працівників до розвитку духовного потенціалу учнівської молоді». Завідувач відділу Е. О. Помиткін представив результати наукового дослідження, зокрема, теоретичного, констатувального та формувального етапів експерименту.

На основі проведеного дослідження було зроблено наступні висновки:

1. Під духовним потенціалом особистості доцільно розуміти вищий ступінь людської самоорганізації, який знаходить втілення у високому рівні свідомості, самосвідомості та вольової саморегуляції у поєднанні зі спрямованістю особистості на загальнолюдські духовні цінності (Краси, Добра, Істини). Готовність педагогів до розвитку духовного потенціалу учнів є складним особистісним утворенням, яке залежить від рівня свідомості педагога, ціннісно-смислової саморегуляції, особливостей мотивації, мислення, характеру, досвіду специфіки емоційного реагування.

2. Дослідження психологічних особливостей підготовки педагогічних працівників до розвитку духовного потенціалу учнівської молоді доцільно здійснювати на основі особистісного, духовно-особистісного, поведінкового та діяльнісного підходів. Реалізація духовно-особистісного підходу дозволила сформулювати принципи психологічної діагностики та розвитку особистісної готовності педагогів до розвитку духовного потенціалу учнів: принципи духовно-особистісної інтеграції, ієрархічності, ціннісно-смислової детермінації, вищої доцільності, цілісності, свідомої взаємодії, розвитку свідомості, свободи волевиявлення особистості та принцип детермінованості зовнішнього і внутрішнього.

3. Отримані емпіричні дані засвідчили, що у педагогів переважає середній рівень розвитку духовного потенціалу. Низький рівень виявлено лише у 2% педагогів і це позитивний результат. Слід зауважити, що вчителі недооцінюють своїх вихованців, оскільки реальні показники духовного потенціалу учнів значно перевищують очікування вчителів.

4. Найбільш доцільною формою роботи з вчителями визначено емоційно насичені психологічні тренінги. Друге місце посіли семінари-практикуми. Самоосвіта на сьогодні не є достатньо ефективною.

Після доповіді Е. О. Помиткіна виступили представники експериментальних майданчиків, які відзначили практичну цінність проведеної науковцями роботи в їх навчальних установах. В ході обговорення доповіді відбулося жваве обговорення проблеми розвитку духовного потенціалу сучасних педагогів і учнів. Учасники засідання виявили зацікавленість до зазначеної тематики, задавали доречні запитання, надавали слушні поради щодо подальшого впровадження результатів наукового дослідження.

Вчена рада ухвалила:

• Звіт керівника теми науково-дослідної роботи Е.О. Помиткіна.
• Напрям наукового пошуку і наукові результати вважати значущими для подальшої розробки наукової проблематики з професіології та психолого-педагогічної діагностики в системі педагогічної освіти.
• Запровадити психологічну просвіту відносно того, як саме духовний потенціал та особистісні риси вихователя впливають на розвиток духовного потенціалу вихованця.
• Здійснити розробку й впровадження інтерактивних, тренінгових форм психологічної роботи з педагогами для об'єктивізації самооцінки та “Я”- концепції вчителя.
• Забезпечити створення комплексних психологічних умов та засобів для розвитку особистісно-професійної рефлексії педагога, критичного мислення, розвитку сприйнятливості до думки інших людей.