продовження роботи VII польсько-українського, українсько-польського наукового форуму «Освіта для майбутнього»

продовження роботи VII польсько-українського, українсько-польського наукового форуму «Освіта для майбутнього»
22.09.2017 19:00

19 вересня 2017 р. у місті Бидгощ (Польща) відбулось урочисте відкриття VII польсько-українського, українсько-польського наукового форуму «Освіта для майбутнього». Простором для спілкування науковців стала бібліотека Університету імені Казимира Великого, яка є одним із найбільших культурно-освітнім осередків міста Бидгоща. Кожного тижня тут проходять виставки, презентації, конференції, семінари, реалізуються наукові, освітні та культурні проекти. З вітальним словом до учасників форуму звернулись професор Ришард Герлях, директор Інституту педагогіки Університету Імені Казимира Великого у Бидгощі, та професор Францішек Шльосек, директор Інституту педагогіки Академії спеціальної педагогіки імені Марії Гжегожевської у Варшаві.

 

До польських і українських учених звернулись також професор Яцек Возний, ректор Університету імені Казимира Великого у Бидгощі, та професор Стефан М. Квятковскі, ректор Академії спеціальної педагогіки імені Марії Гжегожевської у Варшаві. Вчені відзначили, що одним із найвагоміших соціальних зрушень стало зростання функціональної ролі освіти у забезпеченні економічного і соціального розвитку прогресу суспільства. У наш переломний час для світової системи освіти і для польської й української зокрема одним із актуальних завдань постає реальний аналіз довготривалих тенденцій і перспектив розвитку освітньої сфери.

 

З ключовими доповідями під час відкриття форуму виступили професор Богуслав Сліверскі, голова Комітету педагогічних наук Польської академії наук, і професор Василь Кремень, президент Національної академії педагогічних наук України. Професор Б. Сліверскі у своєму виступі зазначив, що у ми є свідками перетворення освіти на один з вирішальних соціокультурних чинників інформаційного суспільства – «суспільства знань». У свою чергу «суспільство знань» потребує якісно іншої освіти, а тому зумовлює потребу перебудови освітніх систем, їх модернізацію відповідно до глобалізаційних викликів часу.  Зокрема нагальною потребою сьогодення для більшості країн світу постає необхідність переходу адаптивної освітньої моделі до інноваційної моделі освіти, мета якої полягає у розвитку здібностей людини швидко й раціонально адаптуватись до мінливих умов. Професор В. Кремень підкреслив, що ми перебуваємо в умовах, коли зміна ідей, знань і технологій відбувається набагато швидше, ніж зміна покоління людей, з цього випливає необхідність забезпечення високої функціональності людини. На переконання вченого, освіта повинна готувати людину до життя і до її майбутнього, розвивати в ній інноваційний тип мислення, що допоможе людині сприймати зміни не як виклики, а як нові можливості і перспективи, що спонукають її до розвитку і навчання протягом життя.

 

Зміст доповідей польських і українських учених викладено у збірнику наукових праць «Edukacja dla przyszłości w świetle wyzwań XXI wieku. Освіта для майбутнього у світлі викликів ХХІ століття» (Бидгощ, 2017). Кожен може ознайомитись з цими публікаціями у бібліотеці Інституту педагогічної освіти і освіти дорослих НАПН України (Київ, вул. М. Берлинського, 9, поверх 9) та на сайті польського видавництва Університету Казимира Великого. 

 

20 вересня 2017 р. у місті Бидгощ (Польща) продовжив свою роботу VII польсько-український, українсько-польський науковий форум «Освіта для сучасності». На пленарному засіданні виступили професор Олег Топузов, віце-президент Національної академії педагогічних наук України, професор Нелля Ничкало, академік-секретар відділення професійної освіти і освіти дорослих НАПН України, і професор Лариса Лук’янова, директор Інституту педагогічної освіти і освіти дорослих НАПН України.

 

Професор О. Топузов у доповіді на тему «Прогнозування розвитку системи освіти України: виклики сьогодення» розглянув головні зовнішні чинники розвитку системи освіти України, сукупність яких визначає прогнозованість цього процесу. До вказаних чинників віднесено: науково-технічні, демографічні, економічні, соціальні (соціологічні), соціокультурні, організаційно-політичні, міжнародні.

 

Професор Н. Ничкало у своїй доповіді «Професійна освіта у державній політиці: прогностичний аспект» виклала основні положення ретроспективного аналізу формування державної освітньої політики в незалежній Україні, розкрила окремі аспекти законотворення щодо професійно-технічної освіти, а також суперечності між науково обґрунтованими положеннями, задекларованими у державних документах щодо професійної підготовки кваліфікованих робітників та відсутністю ефективних механізмів їх реалізації на загальнодержавному, регіональному та галузевому рівнях. Н. Ничкало привернула увагу до Національної доповіді про стан і перспективи розвитку освіти в Україні (2016 р.), що має стратегічне значення.

 

Професор Л. Лук’янова виступила з доповіддю на тему «Неперервна освіта: діяльність суб’єктів навчального процесу», у якій привернула увагу слухачів до значення освіти впродовж життя. Л. Лук’янова охарактеризувала особливості організації навчального процесу, суб’єктами якого є дорослі люди. Також професор підкреслила необхідність володіти умінням вчитися, що відкриває для дорослої людини нові перспективи подальшого розвитку і надає змогу оперативно виконувати багатофункціональні завдання.

 

21 вересня 2017 р. у місті Бидгощ (Польща) під час роботи VII польсько-українського, українсько-польського наукового форуму «Освіта для сучасності» вчені розглянули проблемні питання сучасної освіти на секційних засіданнях. Дискусії українських і польських науковців відбувались за такими напрямами: 1) освіта в контексті цивілізаційних змін: міжнародний, регіональний, культурний аспекти; 2) вчитель і школа майбутнього; 3) освіта і ринок праці; 4) Перспективи розвитку вищої школи і освіти дорослих. У обговореннях актуальних питань освіти для майбутнього взяли участь співробітники Інституту педагогічної освіти і освіти дорослих НАПН Україна, які представили результати своїх наукових досліджень і розроблені на їх основі методичні рекомендації для удосконалення система освіти України в контексті глобалізаційних викликів часу.

 

Учасниками дискусій за різними тематичними напрямами стали: професор Галина Сотська, д.пед.н., заступник директора з наукової роботи Інституту, «Акмеологічний підхід у педагогічній освіті»; Олена Тринус, к.пед.н., вчений секретар Інституту, «Професійне становлення молодого вчителя в Україні: виклики сучасності, проблеми майбутнього»; Наталія Авшенюк, д.пед.н., завідувач відділу зарубіжних систем педагогічної освіти і освіти дорослих, «Транснаціоналізація освіти у стратегічних ініціативах розвинених англомовних країн: погляд у майбутнє»; Наталія Пазюра, старший науковий співробітник відділу зарубіжних систем педагогічної освіти і освіти дорослих, «Неперервна освіта в умовах ринку праці»; Людмила Дяченко, старший науковий співробітник відділу зарубіжних систем педагогічної освіти і освіти дорослих, «Освіта дорослих у контексті глобалізаційних викликів»; Микита Жмурко, молодший науковий співробітник відділу зарубіжних систем педагогічної освіти і освіти дорослих, «Психологічна модель стратегічного мислення у професійному само становленні особистості».

 

Плідна робота форуму дала можливість налагодження міжнародної співпраці між ученими Польщі й України для спільного вирішення проблемних питань освіти та окреслення перспектив підготовки фахівців у контексті викликів майбутнього.

 

Більше фотографій на офіційній сторінці Інституту у Facebook тут