Обласна науково-практична конференція з обміну досвідом

13 жовтня 2015 року в Сумському обласному інституті післядипломної педагогічної освіти відбулася науково-практична конференція з обміну досвідом «УПРОВАДЖЕННЯ КОНЦЕПЦІЇ НАЦІОНАЛЬНО-ПАТРІОТИЧНОГО ВИХОВАННЯ В НАВЧАЛЬНО-ВИХОВНИЙ ПРОЦЕС ЗАГАЛЬНООСВІТНІХ НАВЧАЛЬНИХ ЗАКЛАДІВ». До заходу долучилися фахівці Інституту педагогічної освіти і освіти дорослих НАПН України, викладачі, студенти і магістранти Сумського державного педагогічного університету імені А. С. Макаренка, педагоги-організатори та вчителі української мови і літератури Сумської області. Учасники конференції мали змогу обговорити актуальні проблеми впровадження концепції національно-патріотичного виховання в умови сучасної ЗОШ, висловити власне ставлення до проблем становлення національної свідомості та громадянської активності особистості учня.

Відкрила конференцію кандидат філологічних наук, доцент кафедри андрагогіки та корекційної освіти СОІППО Рудь Ольга Миколаївна, яка наголосила на важливості виховання в молодого покоління почуття патріотизму, відданості загальнодержавній справі зміцнення країни, активної громадянської позиції, враховуючи нові суспільно-політичні реалії в Україні після Революції гідності, обставини, пов’язані з російською агресією тощо. Через призму творів Тараса Шевченка та Словника української мови Бориса Грінченка показала, що українці споконвіку – вільна, незалежна, свободолюбива, нескорена нація. І патріотизм, любов до своєї Батьківщини – це генетично.

З вітальним словом до учасників конференції звернулася Семеног Олена Миколаївна, доктор педагогічних наук, професор, головний науковий співробітник відділу змісту і організації педагогічної освіти Інституту педагогічної освіти і освіти дорослих НАПН України, яка наголосила на важливості професії вчителя в сучасних умовах. «Учитель – це передусім людина культури, духовно багата, гуманна, творча особистість, віддана своїй педагогічній справі, захоплена нею, розуміє її цінності і володіє розвинутим прагненням до творення Краси, Добра, Істини, Надії. Володіючи сильним характером і глибоко вкоріненою відповідальністю, Учитель не ламається під тягарем важких випробовувань,  не дає й іншим спіткнутися, наповнює внутрішній простір своїх учнів ясним розумом, дивовижною ерудицією, благородними почуваннями, чистотою помислів, вірою в Україну».

Особлива увага слухачів була привернута до аналізу актуальних проблем формування патріотичного виховання молоді та інтеграції суспільного та родинного виховання в умовах сучасної ЗОШ. Єфремова Галина Леонідівна, кандидат педагогічних наук, доцент кафедри андрагогіки та корекційної освіти СОІППО актуалізувала сучасні проблеми упровадження національно-патріотичного виховання в умови сучасної загальноосвітньої школи, проаналізувала статистичні дослідження стану розвитку національно-патріотичного виховання учнівської молоді (ставлення до країни, державних символів України, рівня патріотизму само- ідентифікації, толерантності тощо).

Педагог-організатор ЗОШ І-ІІІ ступенів № 8, м. Охтирка, Кудіна В. І. визначила провідні завдання, принципи та методи патріотичного виховання, окреслила складові патріотичного виховання, що побудовані на кращих зразках історії рідного народу, його традицій, освіти та культури.

Бойко Г. М., педагог-організатор КУ Сумської середньої школи І ступеня №30 висвітлила особливості організації національно-патріотичного виховання учнів початкової школи засобом волонтерської діяльності, проаналізувала сучасні пріоритети виховної роботи як важливої складової гуманітарної політики та національної безпеки України.

Растова  М. В., педагог-організатор Мазівського НВК – ЗОШ І-ІІІ ступенів Путивльського району проаналізувала досвід впровадження  патріотичного виховання в умовах Мазівського НВК, розкрила соціальні, цільові, функціональні, організаційні аспекти патріотичного виховання.

Учитель української мови та літератури Чорноплатівського НВК «ЗОШ І-ІІІ ступенів – ДНЗ» Конотопського району Горянська Л. Г. зазначила, що важливим аспектом формування національно самосвідомої особистості є виховання поваги та любові до державної мови. Володіння українською мовою та послуговування нею повинно стати пріоритетними у виховній роботі з дітьми. Мовне середовище повинно впливати на формування учня-громадянина, патріота України. Горянська Л.Г. представила свій досвід реалізації національно-патріотичного виховання школярів у позакласній роботі з української мови та літератури, презентувала книгу сєвєродонецької письменниці Світлани Талан «Оголений нерв», в якій змальоване життя жителів Донецької і Луганської областей у період окупації їх Росією.

Наведемо декілька тез із виступів Рудь О. М., Єфремової Г.Л., кандидатів наук, доцентів Сумського обласного інституту післядипломної педагогічної освіти; Семеног О.М., доктора педагогічних наук, професора, гол. наук. співробітника Інституту педагогічної освіти і освіти дорослих НАПН України, учительки Могиліної А.

…Професія вчителя є унікальною. Її унікальність – в органічному сплаві високого професіоналізму, педагогічної майстерності, мовної культури, глибокого усвідомлення громадянського і професійного обов'язку, відповідальності, поваги до особистості, емпатії, честі і гідності. Сьогодні, коли трансформуються основоположні морально-етичні цінності, моральні норми й ідеали, відбувається війна зі злом, відбувається моральний вибір, утверджується власна громадянська позиція, що є надзвичайно важливим в українському суспільстві, від дій передусім вчителя залежить моральне здоров'я, моральний дух молодих громадян України.

…З глибини вiкiв рiдне слово таїло в собi незвiданi таємницi магiчностi. Йому вiрили, перед ним благоговiли, од нього нiяковiли. Мовознавцi стверджують, що назва нашої мови походить вiд давнього слова «MOЛBЬ», а лексема «молитися» означає «освiтитися», «стати чистими».

Звичайно, ніхто не закликає нас «ставати на коліна й бездумно бити перед словом поклони» (А.Бортняк). Але «щоб життя було повноцінним, щоб воно було щедрим, як земля, і високим, як небо, треба жити словом, знати своє слово, любити його, шанувати, боронити, розвивати, вкладаючи в нього свій розум, свій дух, своє сумління» й актуалізує сказане Лейбніцем, що лише те теперішнє, яке народжене минулим, здатне народжувати майбутнє. Тому цінності мови, історії, культури не доцільно співвідносити до якоїсь конкретної часової епохи, швидше за все вони функціонують за філософією Шевченка для «мертвих, живих і ненароджених».

Від кожного з нас, а від учителя-словесника як носія Краси, Добра, Істини передусім залежить, як стимулюємо установку на творчість, якими «олюдненими книгами» наповнимо внутрішній простір душі наших вихованців, які національні і європейські орієнтири сформуємо в час, коли надто крихкими між людьми, усередині громади й суспільства, між державами є цінності миру, взаємоповаги, терпимості і дружби, любові й милосердя.

Матеріал підготували:

Рудь Ольга Миколаївна,

кандидат філологічних наук,

доцент кафедри андрагогіки

та корекційної освіти СОІППО;

Семеног Олена Миколаївна,

доктор педагогічних наук, професор,

головний науковий співробітник відділу змісту

і організації педагогічної освіти ІПООД НАПН України