МІЖНАРОДНІ ПОЛІТИКИ ВИКОРИСТАННЯ ШТУЧНОГО ІНТЕЛЕКТУ У ВИЩІЙ ОСВІТІ

Штучний інтелект стрімко змінює освітній ландшафт у всьому світі, оскільки від появи різних генеративних ШІ заклади вищої освіти, і не тільки, опинилися перед великою дилемою – заборонити, дозволити чи інтегрувати ШІ в освітній процес?

У відповідь на ці виклики ми проаналізували 15 кращих, на нашу думку, політик щодо застосування ШІ у навчанні, сформованих провідними університетами Скандинавії, Західної Європи та США – ці кейси дають надзвичайно цінний матеріал для роздумів.

Науковим пошуком та компаративним аналізом міжнародних кейсів щодо застосування ШІ у вищій освіті займався Голова комісії з академічної доброчесності Інституту Кирил Котун (PhD, старший дослідник, старший науковий співробітник відділу зарубіжних систем педагогічної освіти і освіти дорослих, Співголова Кафедри ЮНЕСКО «Неперервна професійна освіта ХХІ століття» НАПН України).

Результати компаративного наукового пошуку К.Котун представив у вигляді розширеного практичного кейсу-лекції на тему «МІЖНАРОДНІ ПОЛІТИКИ ВИКОРИСТАННЯ ШТУЧНОГО ІНТЕЛЕКТУ У ВИЩІЙ ОСВІТІ» у межах різних заходів, зокрема на:

• Академічних студіях від стейкхолдерів «Академічна доброчесність дослідника в умовах сучасного інформаційного суспільства: теоретичний і практичний контексти» (Дата проведення - 25 квітня, 2025 року). Учасниками якого стали – викладачі, науковці, аспіранти, докторанти з різних регіонів України (Прикарпатський національний університет імені Василя Стефаника, Полтавський національний педагогічний університет імені В.Г. Короленка, Чернівецький національний університет імені Юрія Федьковича, Буковинський медичний університет, Сумський державний педагогічний університет імені А.С. Макаренка, Харківський університет внутрішніх справ).
• Онлайн-гостьовій лекції у межах VІІІ Міжнародної науково-практичної конференції «Академічна культура дослідника в освітньому просторі: європейський та національний досвід» (Дата проведення - 16 травня 2025 року) для наукових, науково-педагогічних працівників, здобувачів вищої освіти та молодих вчених Сумського державного педагогічного університет імені А.С. Макаренка
• Онлайн-гостьовій лекції у межах підвищення кваліфікації для науково-педагогічних, працівників, молодих учених Державного закладу «Південноукраїнський національний педагогічний університет імені К.Д.Ушинського» та установ-партнерів за програмою: «Сучасні тренди в освіті та науці» (Дата проведення - 19 травня 2025 року).

Тож, який цей міжнародний досвід?

Університети першої хвилі – Університет Уппсала (Швеція), Університет Гельсінкі (Фінляндія), IT-університет Копенгагена (Данія) – не лише оперативно відреагували на появу генеративного ШІ, а й задали високий стандарт етичного, адаптивного і прозорого регулювання.

Наприклад:

• Університет Уппсала чітко прописує: «все дозволено, що не заборонено явно», а викладачі повинні обґрунтовувати будь-які обмеження у застосуванні ШІ.
• Університет Гельсінкі розробив інструменти локального ШІ на кшталт CurreChat і Kontra – це приклад цифрового суверенітету та безпеки.
• Університет Осло (Норвегія) створив цікавий шаблон декларації використання ШІ у студентських роботах із прикладами формулювань.

Європейські гіганти – Оксфорд, Кембридж та ETH Zurich (Швейцарська федеральна вища технічна школа Цюриха) – підходять до застосування ШІ у навчанні та викладанні системно:

• ETH Zurich інтегрує принципи «відповідальність – прозорість – справедливість» у всі рівні використання ШІ, від курсових до викладання.
• Кембридж має чіткі зразки декларування ШІ в оцінюванні.
• Університет Амстердама (Нідерланди), зі свого боку, створив власну версію ChatGPT під назвою «UvA AI Chat», аби гарантувати приватність у відповідності до європейських стандартів захисту даних GDPR.

Американські університети демонструють розмаїття, від децентралізованих політик Гарварду до гнучкої адаптації шаблонів у Стенфорді. Каліфорнійський Університет у Берклі, наприклад, інтегрує ШІ у формат «тестування критичного мислення», де студенту пропонують критично оцінювати відповіді ChatGPT замість бездумного копіювання. Массачусетський Технологічний Інститут (MIT) як провідний технічний заклад вищої освіти зосереджується на кібербезпеці та приватності у застосування ШІ, оскільки студентам та співробітникам рекомендується не вводити персональну інформацію у зовнішні ШІ-сервіси.

Що поєднує ці найкращі політики застосування ШІ в освіті?

1. Прозорість – студенти мають вказувати, коли, як і де було застосовано ШІ.
2. Педагогічна відповідальність – викладач сам встановлює межі, адаптуючи до курсу, програми, силабусу, навіть завдання, тощо.
3. Освітня цінність – ШІ не замінює навчання, а розширює його можливості.
4. Захист даних – GDPR та етичні міркування є обов’язковими орієнтирами.
5. НАДВАЖЛИВО – це маркування контенту, створеного ШІ, зазвичай у вступі, примітці або як окремій декларації про застосування ШІ.

А як в Україні?
 

У 2025 році МОН України спільно з Мінцифрою оприлюднило «Рекомендації щодо відповідального впровадження та використання технологій ШІ в ЗВО України». Також, станом на сьогодні політики застосування ШІ у ЗВО України – радше виняток, ніж правило. Лише поодинокі ЗВО публікують офіційні документи, і найчастіше це переважно декларативні рамки, які хоч і відповідають міжнародним трендам щодо наголосу на академічній доброчесності, етичності, відповідальності тощо, але без чітких практичних інструкцій, прикладів або гнучких рішень для конкретних навчальних ситуацій.

Отже, впровадження політики використання ШІ – необхідний крок для кожного українського ЗВО у найближчій перспективі. Головний меседж, на якому варто акцентувати увагу: штучний інтелект - це інструмент, покликаний підтримувати та підсилювати процес навчання, а не замінювати його. Як зазначається, наприклад, у політиці Університету Північної Арізони на офіційній сторінці для студентів: «Під час використання генеративних інструментів штучного інтелекту в навчальних завданнях орієнтуйтеся на їх застосування з метою поглиблення власного навчання або підвищення ефективності роботи, а не як на засіб для отримання готових відповідей чи створення оригінального змісту замість вас».

Кирил Котун

Голова комісії з академічної доброчесності Інституту