КОНСОЛІДАЦІЯ УКРАЇНЦІВ В УМОВАХ РОСІЙСЬКОЇ АГРЕСІЇ
Національно-визвольна війна Українського народу, боротьба за збереження та зміцнення національної ідентичності продовжуються. Попри жертви, втрати, трагедії маємо тримати стрій, оберігаючи цінності, які торують нашу Перемогу. Саме цінності націєзбереження, україноцентризму, зміцнення національної ідеї є пріоритетом партнерської взаємодії українців по всьому світу. Адже в умовах воєнних реалій культуротворча, націєзберігаюча місія діалогу українців України і зарубіжжя полягає у збагаченні ціннісного потенціалу культури, освіти, мови, науки, історії. З метою реалізації важливої для українського освітньо-наукового, культурного фронту місії Інститут педагогічної освіти і освіти дорослих імені Івана Зязюна НАПН України ініціював проведення онлайн круглого столу «Українського цвіту по всьому світу: консолідація українців в умовах російської агресії», що відбувся 17 серпня 2022 р. Партнерами заходу виступили Громадська спілка «Українська асоціація освіти дорослих», Товариство зв’язків з українцями за межами України «Україна – Світ», Всеукраїнське товариство «Просвіта» імені Тараса Шевченка, Конгрес української інтелігенції.
До круглого столу долучилися українські науковці, педагоги, громадські діячі, які тривалий період проживають у Чехії, Болгарії, Молдові, Туреччині, Естонії, Португалії, на Канарських островах, а також наші колеги, українці, які тимчасово проживають в Німеччині і Австрії. Активними учасниками заходу стали викладачі і здобувачі Чернівецького національного університету імені Юрія Федьковича, Уманського державного педагогічного університету імені Павла Тичини, Полтавського національного педагогічного університету імені В.Г. Короленка, Сумського державного педагогічного університету імені А.С. Макаренка та ін. (всього близько 80 учасників).
Модератором заходу виступила доктор педагогічних наук, професор, директор Інституту педагогічної освіти і освіти дорослих імені Івана Зязюна НАПН України Лариса Лук’янова, яка акцентувала увагу на тому, що чисельність українців поза межами материзни становить від 12 до 20 мільйонів. За іншими статистичними даними наразі понад 20 мільйонів українців живуть поза межами України. Це українці, які у різні часи виїхали з України, це українці, які вже народилися за межами України, це діти і онуки тих, хто багато років тому виїхав з нашої країни, але не хочуть і не можуть розірвати зв’язки із країною своїх пращурів.
Проблематика заходу охоплювала такі проблеми:
- допомога українців світу Україні в умовах війни;
- посилення зв’язків з українською громадою у світі;
- культурні й освітні осередки зарубіжжя: досвід і перспективи співпраці з Україною.
Відкриття круглого столу розпочалося з виконання гімну січових стрільців «Ой у лузі червона калина», який від початку війни набув сакрального значення для кожного українця у боротьбі з російською агресією (виконавець – народний артист України, професор Чернівецького національного університету імені Юрія Федьковича Іван Дерда).
Академічне вітальне слово пролунало від Неллі Ничкало, доктора педагогічних наук, професора, академіка, академіка-секретаря Відділення професійної освіти і освіти дорослих НАПН України, яка відзначила, що діяльність Національної академії педагогічних наук України з 24 лютого 2022 року спрямована не лише на здійснення наукових досліджень, підтримку освітнього фронту, а й на поповнення лав ЗСУ, територіальної оборони, підтримку волонтерського руху, адже лише спільними зусиллями можна досягти святої ідеї – збереження незалежності і свободи України. Про це йдеться у Заяві Національної академії педагогічних наук України Національна академія педагогічних наук України до громадськості у лютому 2022 року (https://visnyk.naps.gov.ua/index.php/journal/article/view/238).
Перший секретар, керівник консульського відділу Посольства України в Турецькій Республіці Андрій Білик аргументовано представив основні досягнення громад Туреччини у наданні допомоги українцям, які під час війни виїхали з України. Після початку бойових дій 300 тисяч українських громадян знайшли прихисток у країні, вирішено проблеми здобуття освіти, медичного забезпечення, гуманітарної підтримки. Крім того, 20 українських громад, діаспора взяли на себе підтримку біженців, а також захисників в Україні, власне саме громади продемонстрували високий ступінь національної консолідації, згуртованості у складний для України період за її межами.
Мотивуючий виступ пролунав від Георгія Філіпчука, доктора педагогічних наук, професора, академіка НАПН України, заступника голови Всеукраїнського товариства «Просвіта» імені Тараса Шевченка, голови Конгресу української інтелігенції. Г. Філіпчук акцентував увагу на тому, що «спільне завдання українців по всьому світу в умовах агресії – держава і народ мають опиратися на цінності, принцип україноцентризму у всіх сферах соціального, культурного, політичного життя. Світ подивований Україною, і для того, щоб Україна перемогла, ми маємо сформувати єдність нації – це має бути нашим дороговказом на шляху утвердження української державності».
Алла Кендзера, голова секретаріату Товариства зв’язків з українцями за межами України «Україна – Світ», окреслила ретроспективу функціонування Товариства, його важливу місію у світі (голова – Микола Жулинський, доктор філологічних наук, професор, академік НАН України), а також представила своїх друзів, колег, наших авторитетних українців за межами України: Ларису Житник, Голову Українського Земляцтва Сілламяє «Водограй» в Естонії; Людмилу Куликівську, Голову Правління Західноукраїнського Болгарського національно-культурного Товариства у Болгарії; Олесю Лилак-Чижович, Голову Асоціації Українців на Канарських островах.
Лариса Житник зауважила, що від початку російського вторгнення в Україну діаспора українців в Естонії збільшилася втричі (на початок 2022 року нараховувала 30 тисяч осіб). У країні функціонує Конгрес українців, який опікується адаптацією українців до реалій Естонії; затверджено Постанову про тимчасовий захист; випрацювана програма адаптації Міністерства культури, яка включає навчальний курс з історії, культури, спадщини відомих діячів та 100-годинний курс вивчення естонської мови. Особлива увага надається культурно-мистецьким заходам, виданню україномовних книжок, наданню можливостей здобуття освіти українським біженцям на рівні загальної і вищої освіти.
Людмила Куликівська поділилася досвідом допомоги українським біженцям в Болгарії, де з першого тижня війни надавалася гуманітарна допомога з боку окремих громад і консульства України в Болгарії. Особливо дієвою була і є діяльність кризового центру у наданні психологічного й інформаційного консультування, активізувався молодіжний рух насамперед у підтримці матерів і дітей. Голова Правління Західноукраїнського Болгарського національно-культурного Товариства у Болгарії відзначила, що наразі важливим чинником підтримки українців у Болгарії і у всьому світі є культура, мова, історія; українська пісня звучить на всіх майданчиках, площах, у храмах. Важливим напрямом взаємодії Болгарії і України є партнерство бізнесу і культури. «Українці від початку війни показали світу свою згуртованість, міць, дух, волю», – наголосила пані Людмила..
Голова Асоціації Українців на Канарських островах Олеся Лилак-Чижович проінформувала, що з лютого 2022 року життя на островах змінилося – громади прихистили 2100 біженців з України, надали їм матеріальну, психологічну, інформаційну підтримку. Значно активізувалися громади у публічній підтримці України, проведенні мітингів. Уряд особливу увагу приділяє мовній адаптації українців на островах: організовано безкоштовні курси вивчення іспанської мови для дорослих і дітей, забезпечено можливість вивчати мову в університетах. Цікавою є ідея створення української школи для біженців та дітей, які народжені у змішаних родинах.
Павло Бубряк, Голова Асоціації української громади в Чеській Республіці, член Координаційної ради Посольства України в Чехії, Народний герой України, повідомив, що від початку російського вторгнення в Україну кількість біженців у Чехії зросла до 1 млн. Допомогу українцям надають 30 українських організацій, центрів, громад, які беруть активну участь в адаптації українців до реалій. Крім того, у Чеській Республіці з 2014 року особливо ефективною є діяльність дипломатичного корпусу, об’єднаних українських громад. Зокрема Асоціація українців з 2015 року надає особливо потужну допомогу українським військовим, працюють логістичні центри гуманітарної допомоги, активізувався волонтерський рух. Величний народ України і Чехії об’єднався і консолідувався у спільній допомозі українцям.
Гості з Молдови – Катерина і Віктор Кожухар, доктори наук, конференціари, старші наукові співробітники сектору «Етнологія українців» Інституту культурної спадщини Академії наук Молдови, розповіли про підтримку з боку Республіки Молдова під час війни. Від початку вторгнення рф в Україну територію Молдови перетнули півмільйона біженців, з них 78 тисяч українців залишилися. Молдова продемонструвала «велике серце» у ставленні до українців, у наданні психологічної, майнової, юридичної підтримки. Крім того, вагомою є матеріальна підтримка з боку уряду, районної і місцевої влади, зокрема функціонує понад 60 центрів біженців, створено платформу для українців, працюють волонтерські групи, Конгрес українців у Молдові надає значну допомогу на ліки тощо. Особливий напрям підтримки українців – культурно-освітній. Біженці з України мають можливість оформити дітей в садочки і школи, де вивчається українська мова. Сектор «Етнологія українців» Інституту культурної спадщини Академії наук Молдови в ЗМІ ініціював три програми українською мовою: радіожурнал, телевізійну програму «Світанок», аналітичний щотижневик.
В онлайн заході взяли участь колишні аспіранти, а тепер громадяни інших країн. Так, Аліна Парасєй-Гочер, голова Української асоціації культури, взаємодопомоги та солідарності у Конії (Туреччина), розповіла про спільну діяльність з Асоціацією культури та взаємодопомоги кримських тюрків у Конії (голова – Мустафа Сирри Демірел). Основні напрями роботи – нівелювання російської пропаганди в Туреччині, реалізація культурно-мистецьких програм, робота суботньої школи для українців, організація виставок, упровадження психологічної служб за підтримки Посольства України в Туреччині тощо.
Від Португалії виступила колишня аспірантка Інституту педагогічної освіти і освіти дорослих імені Івана Зязюна НАПН України Олена Бордакова, яка акцентувала увагу на підтримці українських біженців на рівні громад. «З 24 лютого Україна продемонструвала силу і довела, що Україна – велика держава, а українці – велика нація. – відзначила доповідачка. –Війна зробила українську мову, українськість модними. У Європі модно бути українцем, підтримувати Україну. Традиції і мова – це наша сутність, норма для українських дітей».
Учасники круглого столу мали можливість почути власні життєві історії українців, які вимушено покинули свої домівки і тимчасово мешкають закордоном. Лідія Лимаренко, доктор педагогічних наук, професор, завідувач кафедри культурології Херсонського державного університету, яка нині мешкає в Австрії, висловила вдячність за підтримку колегам, науковцям, керівництву Прикарпатського національного університету імені Василя Стефаника, де отримав тимчасовий прихисток Херсонський державний університет, що не може повноцінно функціонувати на окупованій ворогом території. Майя Дернова, доктор педагогічних наук, запрошений професор кафедри освіти дорослих і освіти впродовж життя Аугзбурського університету (Німеччина), висловила захоплення українцями, які у світі стали єдиним фронтом, а також відзначила, що Німеччина дала прихисток 900 тис. біженців з України. Особливий інтерес дослідників має становити волонтерський рух, насамперед його форми і методи в Україні. Досвід волонтерства є вагомим чинником розвитку неформальної освіти в Європі і Україні.
Інна Червінська, волонтерка, доктор педагогічних наук, професор, професорка кафедри педагогіки початкової освіти, завідувачка творчої навчально-наукової лабораторії «Гірська школа Українських Карпат» Прикарпатського національного університету імені Василя Стефаника, розкрила проблему синергії партнерства України і країн зарубіжжя в умовах воєнного стану, зокрема щодо підтримки біженців у Прикарпатті, фінансової допомоги ЗСУ.
За результатами проведення круглого столу було визначено перспективи подальшої взаємодії з метою консолідації зусиль українських і зарубіжних дослідників, освітян, громадських діячів. Насамперед це організація вебінарів з питань історії розвитку української діаспори, спадщини відомих діячів, що заклали підвалини соборності нашої держави, сформували традиції фольклористичних, літературознавчих, лінгвістичних, культурологічних студій, утверджували національну ідею на рівні громад, осередків, країн, онлайн лекторію з проблем культурно-мистецьких здобутків українців по всьому світу для різних категорій дорослих, студентства, викладачів, вчителів.
Результати проведення онлайн заходу активно висвітлено у соціальних мережах:
Висловлюємо вдячність зарубіжним і за громадянську позицію, підтримку важливих ініціатив, радість спілкування, професійне щастя творчої, наукової взаємодії.
Лук’янова Лариса
доктор педагогічних наук, професор,
член-кореспондент НАПН України,
директор Інституту педагогічної освіти і освіти дорослих
імені Івана Зязюна НАПН України
Вовк Мирослава
доктор педагогічних наук, професор, завідувач відділу
змісту і технологій педагогічної освіти
Інституту педагогічної освіти і освіти дорослих
імені Івана Зязюна НАПН України