Діалог з актуальних питань сучасної освіти

Матеріал підготувала
професор Олена Семеног
25 – 27 серпня 2015 року співробітники Інституту педагогічної освіти і освіти дорослих НАПН України Семеног Олена, Вовк Мирослава, Сотська Галина спільно з викладачами кафедри української мови Сумського державного педагогічного університету імені А.С.Макаренка, Герман Вікторією, Кумедою Оленою, Дорошенко Любов', Куліковою Оленою, Ячменик Мариною, Громовою Наталією, студентами і магістрантами взяли активну участь як дієві слухачі у Всеукраїнській інтерактивній серпневій WEB-конференції, яку проводив Інститут педагогіки Національної академії педагогічних наук України до початку 2015-2016 навчального року. Це був надзвичайно корисний діалог з актуальних питань сучасної освіти між провідними вченими, методистами, вчителями, студентами, батьками учнів, старшокласниками. У межах WEB-конференції відбулися WEB-інари, під час яких автори навчальних програм, підручників, головні редактори відомих в Україні фахових видань окреслили особливості організації навчально-виховного процесу в початковій, середній, старшій школі в умовах запровадження оновлених навчальних програм.
Наскрізний лейтмотив WEB-інару «Сучасні підходи до навчання української мови в загальноосвітній школі» цитата Е. Тоффлера: «У 21 столітті безграмотним вважається вже не той, хто не вміє читати і писати, а той, хто не вміє вчитися, доучуватися й переучуватися». Нам особливо імпонував виважений і сповнений поваги до співрозмовників виступ провідного вченого в галузі лінгводидактики середньої і вищої школи Ніни Борисівни Голуб, доктора педагогічних наук, професора, завідувача лабораторії навчання української мови Інституту педагогіки НАПН України.
Дійсно, сьогодні зростає запит на людину, яка володіє набором конкретних характеристик, набором ключових і предметних компетенцій, зокрема самостійністю у прийнятті рішень, уміннями відповідати за свої рішення, брати на себе відповідальність, володіє прийомами учіння і готовністю постійно перенавчатися, ідентифікує себе як члена певного етносу, народу, нації, як громадянина, патріота своєї держави, людини-європейця і громадянина світу. Школа має сприяти розвитку дитини, готувати до критичного входження в соціум, розвивати не лише інтелект, а й емоційну сферу, розвивати стійкість до стресу, упевненість у собі, позитивне ставлення до себе й інших.
Достатньо аргументовано Ніна Борисівна, на наш погляд, акцентувала увагу на особистісному, діяльнісному, компетентнісному підходах, окреслила коло змін у меті і завданнях уроку, на партнерській взаємодії вчителя і учня, на розвивальному навчально-виховному середовищі, на мотиваційному аспекті знань, важливих для кожного учня, кожного студента уміннях правильно формулювати проблему, виявляти її, добирати ту інформацію, яка допоможе розв'язати проблему. Наголосила також на необхідності збереження у класі, в аудиторії психологічного мікроклімату, коли немає психологічної напруги, немає страху бути смішним, де панує доброзичлива і ділова атмосфера, що допоможе опанувати мову як засіб, інструмент, механізм, знаряддя реалізації певних цілей. Знання мови повинні мати практичне застосування.
Ми вдячні за кваліфіковані коментарі щодо методів і прийомів навчання, зокрема стосовно методу проектів, методу ситуаційного. Безумовно, добір методів не повинен бути даниною моді, кожний метод повинен мати високий коефіцієнт корисної дії.
Надзвичайно важливі кожному з нас знання і вміння використовувати мовленнєві жанри привітання, вибачення, відмови, пояснення. З учнями, зі студентами є необхідність говорити і про слова-конфліктогени, і про ті слова, які сприяють налагодженню добрих стосунків. Кожний із нас (учитель, викладач, бібліотекар, мама, батько) має потурбуватися про емоційний світ особистості, яку ми виховуємо своїм прикладом, у якої формуємо адекватну реакцію на біль, на горе, на радість, на гордість за перемоги. Ефективність сучасного уроку значною мірою залежить від прояву свідомої навчальної активності, насиченості і динаміки уроку, доцільності використання методів прийомів засобів, підвищення мотивів, новизни навчальної інформації. У цьому контексті відзначимо роздуми Ніни Борисівно стосовно цілевизначення і рефлексії на заняттях.
Хочемо подякувати Ніні Борисівні, шановним колегам відділу навчання української мови та літератури Інституту педагогікиі за підручник з української мови для 7 класу (Голуб Н. Б. Українська мова. Підручник для 7 класу загальноосвіт-ніх навчальних закладів / Голуб Н.Б., Шелехова Г.Т., Но-восьолова В.І. Ярмолюк А.В., — К. : Педагогічна думка, 2015. — 304 с. : іл.). Ми вже частково проаналізували його на серпневих нарадах, більш предметно говоритимемо про навчальну книгу на заняттях зі студентами, на курсах підвищення кваліфікації з учителями.
Підручник відповідає новій навчальній програмі, побудований на засадах компетентнісного, особистісно орієнтованого й діяльнісного підходів. Імпонує вже звернення авторів книги до користувачів: «Захочеш - і будеш. У людині, затям, лежить невідгадана сила» (Олег Ольжич). ДОРОГІ СЕМИКЛАСНИКИ! Ф. Вольтер писав, що всі основні європейські мови можна вивчити за шість років, а рідну мову треба вивчати все життя. Прозірливість французького письменника очевидна: у сучасному світі без знань рідної мови людина безсила й безкрила».
Численні вправи, завдання різних видів, на цілевизначення, рефлексію, дослідницького й творчого характеру, для роботи в парах і групах тощо, запитання утворюють цілісну дидактичну систему, яка характеризується цілеспрямованістю на досягнення кінцевих результатів, неперервністю впливу на формування в учнів мовних умінь і навичок.
Наведемо приклади вправ, які здивували, примусили замислитися студентів, викладачів, учителів Сумщини. Яким життям живем і для чого.
Ось параграф 11. ЧАСИ ДІЄСЛОВА, вправа 97. Почитаймо, як спілкуються автори книги з користувачами:
І. Прочитайте фрагменти історій із життя людей. Підкресліть дієслова. З’ясуйте, яку дію вони позначають - ту, що відбулася до мо менту мовлення, ту, що відбувається у момент мовлення чи ту, що відбудеться після мовлення? Зверніть увагу, чи всім дієсловам властива ознака часу? Назвіть окремо ті дієслова, що часу не мають.
1. 10-річний львів’янин Тарас Коротько передав 1300 гривень, які збирав, аби купити планшет, на допомогу бійцям української армії. Гроші хлопчина приніс на радіостанцію, яка організувала збіркоштів, і сказав: «Якщо не буде України, мені планшет не потрібен».
2. Цей хлопчик, опершись на коліно, витирав серветкою портрети героїв Небесної Сотні, зішкрібав пальцями бруд із куточків рам, дихав на скло, аби розтопити крижинки дощу… — Хто у тебе тут загинув — друг, брат? — запитала жінка. — Ніхто, просто чищу…
3. Учора в школі був святковий вечір. Дівчинка із синдромом Дауна танцювала сама, а всі сміялися з неї. Мій друг відсторонив мене і пішов танцювати, аби таким чином підтримати її.
4. Маленька дівчинка підійшла до жінки в магазині й попросила: «Візьміть мене на руки». Жінка так і зробила, подумавши, що дівчинка загубилася. Маленька ж просто обняла її, а потім зістрибнула й пояснила : «Я дуже хотіла, аби Ви посміхнулися…».
Бесіда: 1. Схарактеризуйтевчинкигероївцихісторій. 2. Чиможнаназватиїхкрасивими? Чому? 3. Чи підтверджують вони такі вислови: «Учинок — це дія в критичній ситуації, що припускає вибір між добром і злом» (С.Крилова); «Учинок — це зробити щось за велінням власної совісті… » (В.Малахов). 4. Які враження на вас справили герої цих історій?
Вправа 98. І. Прочитайте текст. Виділені дієслова поставте у формі майбутнього і минулого часу.
Милосердя — це означає відвідувати стареньку бабусю, що мешкає неподалік. Поборовши в собі роздратування, ми стаємо милосердними. У наш час дуже важко бути милосердною людиною. Добрих і безкорисливих людей, що прагнуть надавати допомогу, нерідко вважають диваками. Щоразу, коли починаєш проявляти милосердя, тебе іронічно називають Матір’ю Терезою. Що ж, виходить, люди здебільшого звикли бути егоїстичними? А ще під милосердям розуміють безхребетність, вияв слабкості характеру… Як бути?
ІІ. Бесіда: 1. Чи згодні ви з думками автора? 2. Які тези викликали у вас сумнів? 3. Обґрунтуйте свою позицію щодо милосердя в наш час. 4. Як вирозумієте значення слова милосердя? Звірте його за тлумачним словником. 5. Наведіть приклади милосердя в наш час.
Вправа 103. Оберіть один із варіантів домашнього завдання.
І. За тлумачним словником з’ясуйте й запишіть значення слів «альтруїзм», «благородство», «благочинність». Доберіть із власного чи чужого життя приклад прояву одного із них і підготуйте усну розповідь про це. Дайте власну оцінку вчинкові.
ІІ. Прочитайте роздуми католицького священика Б. Ферреро. Поясніть, як вирозумієте їх. Дайте власну відповідь на поставлене автором запитання.
Чого потребує світ найбільше? Трішки привітності, менше користолюбства. Трішки більше дарувати, трішки менше вимагати. Трішки більше посмішок, трішки менше гримас. Трішки більше «ми», трішки менше «я», трішки більше сміху, трішки менше плачу…(Б. Ферреро).
ІІІ. Доберіть і запишіть дієслова, що передають прояви гуманності, відваги, доброти, чуйності, турботи, співчуття, жалю, благодійності. Поставтеїх у формі 1-ої особи однинитеперішнього, минулого і майбутнього часу.
Ось параграф § 12. ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС
Пригадайте, що вам відомо про дієслова теперішнього часу? Доберіть і запишіть у зошит запитання, на які ви готові відповісти. Уявіть, якби не було в мові дієслів теперішнього часу, які б труднощі ми відчували під час спілкування?
Вправа 105. І. Прочитайте текст і перекажіть його усно. Випишіть дієслова теперішнього часу, назвіть інші граматичні ознаки їх.
Діяльність Червоного Хрестабазується на допомозі волонтерів — людей, що добровільно й безоплатно беруть участь у наших заходах. Саме їхні вчинки роблять світ добрішим! Волонтери утверджують віру в людину та її доброту. Щире бажання допомогти ближньому символізує людяність. Долучаючись до волонтерської діяльності, людина отримує заряд позитивних вражень від своєї діяльності, від того, що вона спроможна зробити цей світ добрішим, світлішим. Долучаючись до волонтерства, винабуває те нео-ціненного досвіду роботи з людьми, збагачуєте себе новими навичками. І, звичайно ж, знайомитеся із багатьма новими й цікавими людьми.
Бесіда: 1. Що вам відомо про волонтерство в Україні? 2. Назвіть сфери діяльності волонтерів. 3. Якими рисами має бути наділена людина, аби стати волонтером? 4. Як ви оцінюєте роботу волонтерів? 5. Чи є серед ваших знайомих волонтери?
Автори книги запитують: Як ви розумієте значення слова «самобутній»? Звірте за словником. Уважно погляньте на яскравий малюнок, чи може він засвідчувати самобутність України? Яким чином? І відповідають: самобутність країни визначають також люди її, мудрі, красиві, добрі й закохані в Україну, і діла їхні славні… Щобільше таких людей житиме в Україні - то міцнішою, красивішою й заможнішою вона буде!
Дорогі колеги! Сьогодні, коли трансформуються основоположні морально-етичні цінності, моральні норми й ідеали, відбувається війна зі злом, від дій Учителя в українському суспільстві значною мірою залежить моральне здоров'я, моральний дух молодих громадян. У педагогічній дії, – переконливо доводив Іван Андрійович Зязюн, – є два рівнозначні суб’єкти за змістовною сутністю – Людина і Людина. Вони мають створювати один одному відчуття спокою, рівноваги, благополуччя, щастя. Як це зробити – знає передусім педагог. Він має навчити цього своїх учнів…Навчити ненав’язливо, нетенденційно.
