АКАДЕМІЧНА КУЛЬТУРА ДОСЛІДНИКА В ОСВІТНЬОМУ ПРОСТОРІ: ЄВРОПЕЙСЬКИЙ ТА НАЦІОНАЛЬНИЙ ДОСВІД - 2026

АКАДЕМІЧНА КУЛЬТУРА ДОСЛІДНИКА В ОСВІТНЬОМУ ПРОСТОРІ: ЄВРОПЕЙСЬКИЙ ТА НАЦІОНАЛЬНИЙ ДОСВІД - 2026
16.05.2026 14:00

14-16 травня 2026 року в Сумському державному педагогічному університеті імені А.С. Макаренка відбулася ІХ Міжнародна науково-практична конференція «Академічна культура дослідника в освітньому просторі: європейський та національний досвід» , присвячена Дню науки в Україні.

 

Організаторами й партнерами заходу виступили Інститут педагогічної освіти і освіти дорослих імені Івана Зязюна НАПН України, Кафедра ЮНЕСКО «Неперервна професійна освіта ХХІ століття», Український мовно-інформаційний фонд НАН України, Українсько-польський міжнародний центр освіти і науки ДВНЗ «Донбаський державний педагогічний університет», Запорізький національний університет, Карпатський національний університет імені Василя Стефаника, Луцький педагогічний інститут Волинської обласної ради, Університет VIZJA (Uniwersytet VIZJA) (Польща), Польське наукове товариство (Polskie Towarzystwo Nauk, PTN, м. Гданськ, Республіка Польща), Центр українських дослідників в Австрії (Відень, Австрія), Українське товариство взаємодопомоги в Стамбулі (Туреччина), Українська Шкільна Рада УКК Америки, Управління державної служби якості освіти в Сумській області.

 

Уже дев’ятий рік поспіль конференція об’єднує науковців, викладачів, молодих дослідників, аспірантів, здобувачів освіти та міжнародну академічну спільноту навколо актуальних проблем розвитку науки й освіти, академічної культури, академічної доброчесності, цифрової трансформації та міжнародного партнерства. Епіграфом конференції стали слова академіка НАПН України Семена Гончаренка «Відповідальність ученого перед суспільством вимагає від нього громадянської мужності».

 

Цьогоріч до оргкомітету конференції надійшло понад 300 заявок від науковців, педагогів, здобувачів освіти та молодих учених. Географія учасників охоплює різні регіони України - Сумщину, Київщину, Чернігівщину, Волинь, Закарпаття, Запоріжжя, Прикарпаття, Черкащину, Херсонщину та інші області, а також представників закладів освіти й наукових установ Польщі, Австрії, Словаччини, Німеччини, США, Канади, Туреччини та інших країн. Широка міжнародна присутність засвідчує актуальність проблематики конференції та високий рівень академічної взаємодії.

 

Модерували заходи:

 

  • Олена Семеног, доктор педагогічних наук, професор, керівниця Центру освітньо-наукового партнерства і мережевої взаємодії Сумського державного педагогічного університету імені А.С. Макаренка; 
  • Мирослава Вовк, доктор педагогічних наук, професор, член-кореспондент НАПН України, завідувач відділу змісту і технологій педагогічної освіти Інституту педагогічної освіти і освіти дорослих імені Івана Зязюна НАПН України, член кафедри ЮНЕСКО «Неперервна професійна освіта ХХІ століття» НАПН України;
  • Наталія ПОНОМАРЕНКО, доктор філософії, старший викладач кафедри журналістики та філології, заступниця декана факультету іноземної філології та соціальних комунікацій Сумського державного університету.

 

З мотивувальними словами до учасників конференції звернулися:

 

  • Ганна Заікіна, перший проректор Сумського державного педагогічного університету імені А. С. Макаренка;
  • Світлана Кондратюк, директор Навчально-наукового інституту педагогіки і психології СумДПУ імені А. С. Макаренка;
  • Станіслав Чайченко, проректор ДВНЗ «Донбаський державний педагогічний університет»; Марина Бойченко, завідувач кафедри педагогіки СумДПУ імені А. С. Макаренка;
  • Петро Бойчук, ректор Луцького педагогічного інституту Волинської обласної ради;
  • Алла Рябуха, начальник Управління Державної служби якості освіти в Сумській області https://www.youtube.com/watch?v=ZAp5-IJI5VU;
  • Тетяна Фецан, голова товариства Українського товариства взаємодопомоги (Ukrayna Dayanışma Derneği, м. Стамбул, Туреччина).

 

Під час інтерактивних дискусійних платформ учасники презентували результати наукових досліджень і сучасні освітні практики. 

 

Позитивна мотивація як визначальний чинник власного наукового шляху 

  • Даріуш В. Скальскі, доктор габілітований педагогічних наук, доктор педагогічних наук, професор, кандидат наук із фізичної культури, віцепрезидент Польського товариства наук (PTN)
  • у місті Гданськ (Республіка Польща)

 

Діяльність Українського мовно-інформаційного фонду НАН України в умовах глобальних викликів 

  • Володимир Широков, академік НАН України, доктор технічних наук, професор, директор Українського мовно-інформаційного фонду НАН України 

 

Від гранту до академічної екосистеми: культура міжнародного партнерства

  • Ян Капранов, доктор філологічних наук, професор (Україна), хабілітований доктор (мовознавство) (Польща), професор Школи гуманітарних наук та образотворчого мистецтва, Університет VIZJA, Польща

 

Формування нової культури докторської освіти в умовах геополітичних і технологічних викликів: європейський досвід та українські перспективи 

  • Аліна Сбруєва, доктор педагогічних наук, професор, професор кафедри педагогіки Сумського державного педагогічного університету імені А.С.Макаренка 

 

Інституційні практики оновлення змісту підготовки PhD з освітніх наук в умовах цифровізації та воєнного стану 

  • Мирослава Вовк, доктор педагогічних наук, професор, член-кореспондент НАПН України, завідувач відділу змісту і технологій педагогічної освіти Інституту педагогічної освіти і освіти дорослих імені Івана Зязюна НАПН України, член Кафедри ЮНЕСКО «Неперервна професійна освіта ХХІ століття»

 

Poczucie odpowiedzialności i wrażliwość emocjonalna u studentów kierunków społecznych / Почуття відповідальності та емоційна чутливість у студентів соціальних спеціальностей 

  • Agnieszka Lewicka, doktor habilitowany, profesor uczelni Uniwersytetu Marii Curie-Skłodowskiej w Lublinie; 
  • Ewa Trojanowska, doktor, adiunkt Uniwersytetu Marii Curie-Skłodowskiej w Lublinie; 
  • Agnieszka Pytka, doktor, adiunkt Uniwersytetu Marii Curie-Skłodowskiej w Lublinie 
  • Олена Колган, керівник Українсько-польського міжнародного центру освіти і науки ДВНЗ «Донбаський державний педагогічний університет», 

 

Культурологічний підхід до навчання української літератури в науково-методичній спадщині Н. Волошиної та її наукової школи 

  • Наталія Гоголь, доктор педагогічних наук, професор, завідувач кафедри української мови, літератури та методики навчання Глухівського НПУ імені О.Довженка

 

Науково-педагогічна діяльність Наталії Полонської-Василенко в контексті розвитку української академічної культури 

  • Лариса Корж-Усенко, доктор педагогічних наук, професор, професор кафедри менеджменту освіти та педагогіки вищої школи СумДПУ імені А.С.Макаренка

 

Українськомовний академічний дискурс доктора Юрія Гаєцького: професійний портрет мовної особистості дослідника діаспори

  • Соломія Ушневич, секретар Шкільної Ради Українського Конгресового Комітету Америки Ukrainian Educational Council USA (м. Нью-Йорк, США), кандидат філологічних наук, доцент, доцент Карпатського національного університету імені Василя Стефаника https://www.youtube.com/watch?v=vNL3shCkTyQ&t=9s

 

Відповідальне використання штучного інтелекту в закладах вищої освіти: нормативні засади й освітні практики 

  • Оксана Цюняк, доктор педагогічних наук, професор, професор кафедри початкової освіти, заступник декана з наукової роботи педагогічного факультету Карпатського національного університету імені Василя Стефаника https://www.youtube.com/watch?v=kBuq3gj-nTU&t=7s

 

Модернізація методики навчання української мови в умовах сучасних викликів

  • Наталія Грона, доктор педагогічних наук, доцент, викладач вищої категорії, викладач-методист КЗ «Прилуцький гуманітарно-педагогічний фаховий коледж імені Івана Франка» Чернігівської обласної ради, Національний університет «Чернігівський колегіум» імені Т. Г. Шевченка

 

Rola rozmowy w kulturze akademickiej / Роль розмови в академічній культурі

  • Kinga Kuszak, prof. UAM dr hab.,  Wydział Studiów Edukacyjnych, Uniwersytet im. Adama Mickiewicza w Poznaniu

 

Academic Integrity as a Culture of Respect

  • Єлизавета Джан, аспірантка Сумського державного педагогічного університету імені А.С. Макаренка

 

У центрі обговорення на секціях - актуальні питання сучасної освіти й науки: академічна культура в умовах глобальних викликів, цифровізація освіти, етика наукових досліджень, трансформація докторської підготовки, академічне письмо, мовна особистість дослідника, міжнародне партнерство та використання технологій штучного інтелекту у вищій школі.

 

Під час конференції відбулися гостьові лекції  сучасних українських і зарубіжних дослідників:

 

Методологія наукового дослідження в андрагогіці 

Лекторка – Олена Волярська, доктор педагогічних наук, професор, дослідниця кафедри педагогіки філософського факультету Університету Коменського в Братиславі (Словацька Республіка), стипендіатка Фонду порятунку вчених Інституту міжнародної освіти США (Institute of International Education Scholar Rescue Fund)

 

Етичні аспекти партисипативних досліджень за участю дітей

Лекторка – Анна Млинарчук-Соколовська, доктор габілітований, професор, професор Uniwersytet w Białymstoku, UwB (Польща), членкиня Комісії з етики наукових досліджень

 

Політика використання штучного інтелекту у вищій освіті Швейцарії: досвід Цюрихського університету педагогічної освіти 

Лектор – Кирил КОТУН, кандидат педагогічних наук, старший дослідник, старший науковий співробітник відділу зарубіжних систем педагогічної освіти і освіти дорослих Інституту педагогічної освіти і освіти дорослих імені Івана Зязюна НАПН України, співголова Кафедри ЮНЕСКО «Неперервна професійна освіта ХХІ століття» НАПН України.

 

Важливою складовою заходу стало підбиття підсумків Міжнародного конкурсу есе «Доброчесність у навчанні: дотримуватися / не можна / порушувати». На конкурс було представлено  167 робіт здобувачів освіти із закладів загальної середньої, професійної, фахової передвищої та вищої освіти. Учасники порушували теми академічної відповідальності, культури чесного навчання, викликів цифрової доби та етичного використання штучного інтелекту.

 

Учасники  отримали дипломи, а частина робіт заохочувальні відзнаки від партнерів конкурсу: Управління освіти, релігій та у справах націонльностей виконавчого комітету Хустської міської ради Закарпатської області;  Українсько-польського міжнародного центру освіти і науки ДВНЗ «Донбаський державний педагогічний університет»; Польського наукового товариства (Polskie Towarzystwo Nauk, PTN, м. Гданськ, Республіка Польща); Center of Ukrainian Researchers in Austria; Українського товариства взаємодопомоги в Стамбулі (Туреччина); Української шкільної ради УККА Америки (Ukrainian Educational Council US);  Інституту педагогічної освіти і освіти дорослих імені Івана Зязюна НАПН України. Усі учасники отримали сертифікати, керівники - подяки.

 

У межах конференції також відбулися презентації міжнародних науково-освітніх проєктів і партнерських ініціатив Центру науково-освітнього партнерства і мережевої взаємодії та кафедри педагогіки СумДПУ імені А.С.Макаренка з  міжнародними партнерами.

 

За результатами конференції учасники напрацювали рекомендації щодо розвитку академічної культури та впровадження політик академічної доброчесності. Серед ключових ініціатив - створення національної онлайн-платформи з академічної культури, підтримка міжнародної академічної мобільності молодих науковців, розвиток інституційних політик використання штучного інтелекту, розширення програм академічного письма та цифрової грамотності.

 

Конференція підтвердила, що академічна культура сьогодні є не лише складником професійної діяльності науковця, а й важливою умовою формування відповідального, відкритого та стійкого освітнього середовища України.

 

Відеозапис конференції: https://www.youtube.com/watch?v=xfIev4Lnt58

 

За результатами заходу  розроблено рекомендації з імплементації успішних практик реалізації політик академічної доброчесності в освітній і науковій діяльності:

 

На державному рівні:

  1. Ініціювати створення національної онлайн-платформи з академічної культури, що міститиме відкриті курси, вебінари, кейси з академічної доброчесності, цифрової грамотності та академічного письма. 
  2. Передбачити фінансування програм академічної мобільності молодих науковців, аспірантів і викладачів для участі в міжнародних стажуваннях та наукових проєктах. 
  3. Рекомендувати включення до стандартів вищої освіти окремих компетентностей, пов’язаних із медіаграмотністю, цифровою безпекою, академічною етикою та культурою наукової комунікації. 
  4. Сприяти створенню міжуніверситетських центрів підтримки дослідників для консультування з питань академічного письма, грантової діяльності, міжнародної співпраці та відкритої науки. 

 

На інституційному рівні:

  1. Розробляти інституційні процедури щодо використання штучного інтелекту в освітній і науковій діяльності із чітким визначенням етичних меж, правил цитування та перевірки академічної доброчесності. 
  2. Упроваджувати в закладах вищої освіти короткострокові сертифікатні програми й тренінги з академічної доброчесності, академічного письма, використання цифрових інструментів та штучного інтелекту в дослідженнях. 
  3. Організовувати дискусійні платформи, наукові майстерні та міжкафедральні семінари для обговорення практик академічної культури та обміну досвідом між викладачами, аспірантами й студентами. 
  4. Запровадити внутрішні політики прозорого використання генеративного штучного інтелекту під час виконання освітніх і наукових робіт із обов’язковим декларуванням AI-інструментів. 
  5. Розширити практику проведення конкурсів есе, студентських дебатів, воркшопів та практикумів з академічної доброчесності й культури наукового дослідження. 
  6. Забезпечувати психологічний супровід і професійну підтримку учасників освітнього процесу через консультаційні центри, менторські програми та практики травмочутливого навчання. 
  7. Активізувати співпрацю з міжнародними партнерами через спільні вебінари, гостьові лекції, літні школи, подвійне керівництво дослідженнями та участь у міжнародних грантових програмах. 

 

На професійному рівні:

  1. Викладачам і науковцям систематично проходити підвищення кваліфікації з академічного письма, цифрової грамотності, використання AI-інструментів та міжнародної наукової комунікації. 
  2. Практикувати використання відкритих наукових ресурсів, міжнародних баз даних, систем перевірки академічної доброчесності та менеджерів бібліографії у дослідницькій діяльності. 
  3. Упроваджувати інтерактивні методи навчання: кейс-методи, дискусії, проєктне навчання, рефлексивні практики та міжкультурні комунікаційні вправи. 
  4. Формувати навички відповідального використання штучного інтелекту через критичну перевірку інформації, дотримання норм цитування та уникнення академічного плагіату. 
  5. Розвивати професійні спільноти молодих дослідників, менторські ініціативи та мережеву взаємодію для підтримки академічної культури й професійного зростання. 
  6. Використовувати практики самооцінювання та рефлексії для вдосконалення наукової комунікації, педагогічної майстерності та професійної етики

 

Олена Семеног,

керівниця Центру освітньо-наукового партнерства і мережевої взаємодії

Сумського державного педагогічного університету імені А.С. Макаренка

 

Мирослава Вовк,

завідувач відділу змісту і технологій педагогічної освіти

Інституту педагогічної освіти і освіти дорослих імені Івана Зязюна НАПН України

 

Наталія Пономаренко,

заступниця декана факультету іноземної філології та соціальних комунікацій 

Сумського державного педагогічного університету імені А.С. Макаренка