І Міжнародна конференція I-Teach 2025 «Інноваційні підходи до підготовки і професійного розвитку вчителів»

2-3 жовтня 2025 р. напередодні Дня працівника освіти відбулася знакова подія – І Міжнародна конференція I-Teach 2025 ««Інноваційні підходи до підготовки і професійного розвитку вчителів», що окреслила тенденційні перспективи у сфері неперервної педагогічної освіти.

Організатор заходу – Академія вчительства Харківського національного університету імені В.Н. Каразіна.

Співорганізаторами конференції виступили: Міністерство освіти і науки України, Національна академія педагогічних наук України у співпраці з університетами Уоріка (Велика Британія), Гельсінкі (Фінляндія), Школа освіти Польсько-Американського фонду свободи та Варшавського університету, за підтримки огранізацій «British Council Ukraine», «EdCamp Ukraine», «IIF – International Inclusion Foundation».

Пленарну частину модерувала Лілія Гриневич – проректорка з науково-педагогічної роботи ХНУ імені В. Н. Каразіна, колишня міністерка освіти і науки України (2016–2019), ініціаторка реформи «Нова українська школа».

Учасників конференції привітав Оксен Лісовий, міністр освіти і науки України, який закцентував увагу на тому, що без Учителя неможливий розвиток освіти, а тому на державному рівні пріоритезується освіта поруч з військовою сферою. Мотивація до вчительської професії, культура закладів освіти, корпоративне середовище, менеджмент освітніх закладів – це основні пріоритети МОН України. А також творчий потенціал, інтелектуальна спроможність особистості, що є основою існування української нації».

Президент НАПН України Василь Кремень, окреслив інноваційність як рису способу життя і способу праці сучасного вчителя, необхідність формування вчителя з інноваційним мисленням, здатністю до інноваційної діяльності, що є обовʼязковою умовою конкурентоспроможності в умовах переходу людства до інноваційного типу прогресу. зазначивши, що «вчитель-інноватор схоплює нове, бачить нове, здатен до творення нового». «Ми маємо на сьогодні основні завдання – здійснювати підготовку патріотичної молоді, підтримувати освітню діяльність учителя, формувати у суспільстві повагу до воїна, до загиблих. Учитель формує громадянську думку у суспільстві. Ми має усвідомити необхідність національного єднання як шлях до кращого життя. Лише єдина нація зможе усвідомити національний інтерес у сфері економіки, політики…  Носіями національної єдності є вчителі, які формують дитину, забезпечують її розвиток. А тому модернізація педагогічної освіти несумісна з критикою вчительства, що зменшує авторитет Учителя. Шануймо Вчителя, бо учні, які сьогодні захищають свою країну, виховані Вчителем», – ці положення Василя Григоровича окреслили перспективу розвитку педагогічної освіти України.. Президент НАПН України також висловив надію на проведення традиційної конференції щороку у співпраці з Інститутом педагогічної освіти і освіти дорослих імені Івана Зязюна НАПН України, представництво якого взяло участь у заході на чолі з академіком Ларисою Лук’яновою.

Ректорка ХНУ імені В.Н. Каразіна Тетяна Кагановська зауважила, що важливою проблемою сьогодення є якість педагогічної освіти, підготовка освітніх лідерів в умовах війни і повоєнного відновлення.

Лілія Гриневич, керівниця Академії вчительства, проректорка з науково-педагогічної роботи ХНУ імені В.Н. Каразіна, відзначила, що «якість освіти впливає на всі сфери життя суспільства; чим якісніша освіта в людей, які працюють у різних сферах, тим кращі рішення ухвалюються і тим якісніші послуги отримують громадяни. Тому педагоги — це особлива стратегічна група. Окрім того, саме цим людям ми довіряємо найдорожче, що маємо — наших дітей. Коли суспільство недооцінює працю педагогів, воно саме підриває можливості для кращого майбутнього. В Україні на даний час середня заробітна плата вчителя на 39% менша від середньої по країні. Якщо робота педагогів так знецінюється, не варто дивуватися, що нас не задовольняє якість освіти. Саме тому головним акцентом професійного свята працівників освіти має стати потреба суспільного визнання професії вчителя. Воно повинно було б проявитися у гідній оплаті праці, пошані серед людей, а також у якості підготовки та можливостях для професійного розвитку».

Упродовж першого дня конференції науковці, освітяни окреслили роль учительства як рушійної сили трансформацій в українській і світовій освіті. З-поміж основних доповідачів відзначимо науковців, які актуалізували вагомі проблеми сучасного вчителя:

Залучення, розвиток та утримання вчителів для світу майбутнього — уроки з усього світу

Андреас Шляйхер, директор з освітніх питань в Організації економічного співробітництва і розвитку (ОЕСР), ініціатор і керівник Програми міжнародного оцінювання учнів (PISA) та інших міжнародних інструментів, які допомагають дослідникам і педагогам з різних країн впроваджувати інновації й трансформувати освітню політику і практику.

Українські вчителі за кордоном: нові траєкторії професійного зростання

Лариса Лук’янова, доктор педагогічних наук, професор, дійсний член (академік) Національної академії педагогічних наук України, директор Інституту педагогічної освіти і освіти дорослих імені Івана Зязюна НАПН України, голова правління громадської спілки «Українська асоціація освіти дорослих».

Вчителі як професіонали в умовах невизначеності

Ханнелле Ніемі, професорка педагогіки та директорка з наукової роботи в Гельсінському університеті, номінована на посаду керівника Кафедри ЮНЕСКО з освітніх екосистем для забезпечення справедливості та якості навчання на період 2018–2026 років.

Просування професійного супроводу: шлях до емансипованого та творчого викладання

Марк Буте, доктор дидактики Лавальського університету, член GRe-DAPFT та асоційований дослідник CRIFPE.

Освітнє лідерство в часи невизначеності

Клер Гордон, директорка Центру вдосконалення освіти Eden Лондонської школи економіки та політичних наук, засновниця та консультативна редакторка LSE Higher Education Blog, співкерівниця LSE щодо впровадження генеративного ШІ в освіту.

Завершенням дня стали секційні дискусії про інновації у викладанні, лідерство й виклики сучасного освітнього процесу.

Від Національної академії педагогічних наук України активну учать у конференції взяли: академік-секретар Відділення професійної освіти і освіти дорослих, дійсний член НАПН України Нелля Ничкало,  співробітники Інституту педагогічної освіти і освіти дорослих імені Івана Зязюна НАПН України, зокрема заступник з наукової роботи, проф. Лідія Хомич, відділ змісту і технологій педагогічної освіти (завідувач – проф. Мирослава Вовк), теорії і практики педагогічної освіти (завідувач – проф. Лариса Петренко), зарубіжних систем у педагогічній освіті і освіті дорослих (завідувач – проф. Наталія Авшенюк).

Конференція стала не лише платформою для обміну ідеями, а й спільним осмислення того, як освіта має реагувати на глобальні виклики. Адже інноваційний учитель сьогодні – це той, хто не боїться діяти і змінювати світ.

Перебіг заходу можна переглянути за покликанням: https://www.youtube.com/live/SFqxbPOuuqg

Мирослава Вовк

завідувач відділ змісту і технологій педагогічної освіти