XIX МІЖНАРОДНИЙ КОНГРЕС ВСЕСВІТНЬОЇ АСОЦІАЦІЇ ОСВІТНІХ ДОСЛІДЖЕНЬ AMSE-AMCE-WAER (Румунія)

XIX МІЖНАРОДНИЙ КОНГРЕС ВСЕСВІТНЬОЇ АСОЦІАЦІЇ ОСВІТНІХ ДОСЛІДЖЕНЬ AMSE-AMCE-WAER  (Румунія)
18.06.2018 11:00

З 4 по 7 червня в Університеті Штефана чел Маре м. Сучава (Румунія) проходив XIX Міжнародний конгрес Всесвітньої асоціації освітніх досліджень AMSE-AMCE-WAER, під патронатом Міністерства національної освіти Румунії.

 

У конгресі взяли участь понад 150  учених із різних  країн світу: Франції, Португалії, Австрії, Італії, Греції, Туреччини, Канади, Румунії, Польщі, Аргентини, Мексики, Чилі, Ефіопії, України. Виголошені ними доповіді розкривали актуальні проблеми соціалізації особистості в умовах економічних  і політичних змін, реформування освітніх систем. Особливий акцент зроблено на процес адаптації людей  в умовах різних природних катаклізм. У доповіді засновника конгресу, професора Gilles Baillat, президента Всесвітньої Асоціації Досліджень Освіти AMSE: зауважувалось на тому, що "Людство нині повинно мислити глобально  й міжкультурно.   Школа  не є тією  єдиною платформою, яка б могла  забезпечити освіченість. Людина повинна вчитися упродовж життя".  

 

Про  глобалізаційні процеси, міграцію  та  природні катаклізми,  які призводять до  драматичних політичних, економічних та соціальних змін, і які хвилюють  увесь загал людства, йшлося в доповіді Міністра національної освіти Румунії професора Лівіу Мар’ян  Поп. Доповідач привернув увагу присутніх до таких важливих цінностей глобалізованого, швидкоплинного руху, як  здатність "жити разом", бути толерантним і терпимим один до одного. На його переконання, саме ці  цінності  стоять перед  загрозою перегляду через різні політичні, економічні, фінансові, терористичні акції; саме вони  зумовлюють  виникнення  розбіжностей, які  руйнують основи  "суспільства".

 

Про рівність і нерівність, гендерний аспект її виявлення в умовах  третього тисячоліття була виголошена доповідь ученої з Ємена. Вчена зауважила, що  нерівність  є одним із основних чинників  змін, що характеризують наш сучасний світ. Тому освіта формальна та неформальна повинна відігравати важливу роль у боротьбі зі зростанням нерівності.

 

Низка цікавих доповідей обговорювалась на секційних зібраннях. Зокрема проблеми виховання в різних типах сімей (повні, неповні, одностатеві і т.п.); переваги та недоліки інклюзивного навчання – чи так важливо, щоб діти з освітніми потребами розвитку навчалися в загальних навчальних закладах; суперечності в освіті – небажання батьків сприяти отриманню елементарної освіти дітьми (Ефіопія, Чилі, Ємен, Сенегал ). Натомість представники цих країн наголошували, що  чимала  кількість представників африканських країн є випускниками престижних вищих навчальних закладів Європи, Америки, що  мають можливості  стажуватися у  престижних вишах  за спорідненими спеціальностями тощо. 

 

Україну на конгресі представляли: Марусинець Маріанна, старший науковий співробітник відділу зарубіжних систем Інституту педагогічної освіти і освіти дорослих НАПН України, кандидат філологічних наук; Наталія Мачинська,  Львівський національний університет імені І. Франка, доктор педагогічних наук, завідувач кафедри початкової та дошкільної освіти; Марія Олійник, Чернівецький національний університет, імені Ю.Федьковича, доктор педагогічних наук, завідувач кафедри педагогіки та дошкільної освіти дошкільної;  Мар’яна Марусинець, Національний педагогічний університет імені М.П. Драгоманова, доктор педагогічних наук, професор кафедри психології та педагогіки.

 

Від українського представництва презентувались  навчальні заклади та виступи з проблем, які стосувалися  навчання упродовж життя, підготовки  студентів в умовах  освітніх реформ, перспективи  розвитку дошкільної освіти та навчання дітей шестирічного віку.

        

Незабутніми залишаться враження про сам конгрес, знайомство з провідними ученими світового рівня та зустріч української делегації з міністром національної освіти Румунії професором Лівіу Мар’яном Попом,  професорсько-викладацьким складом університету Штефана чел Маре, зокрема  – завідувачем кафедри професором Отілією Кліпою, завідувачем центру моніторингу знань Надією Лаурою Серденсус.

 

Автор

Маріанна Марусинець,

кандидат філологічних наук,старший науковий співробітник

відділу зарубіжних систем педагогічної освіти і освіти дорослих