проміжні результати наукового дослідження «Тенденції розвитку освіти дорослих у розвинених країнах світу»

проміжні результати наукового дослідження «Тенденції  розвитку освіти дорослих у розвинених країнах світу»
01.07.2019 08:00

28 травня 2019 року на засіданні Бюро Відділення професійної освіти і освіти дорослих НАПН України відділ зарубіжних систем педагогічної освіти і освіти дорослих Інституту педагогічної освіти і освіти дорослих імені Івана Зязюна НАПН України представив звіт про проміжні результати наукового дослідження «Тенденції  розвитку освіти дорослих у розвинених країнах світу». З доповіддю про основні здобутки науковців виступила завідувач відділу, доктор педагогічних наук, старший науковий співробітник Наталія Миколаївна Авшенюк.

 

Під час виступу Н.М. Авшенюк зазначила, що фундаментальне дослідження виконується відділом за трьома основними напрямами: розвиток освіти дорослих у країнах ЄС, США, Австралії; розвиток виробничого персоналу в країнах Східної Азії; професійний розвиток педагогічних працівників в Австралії й ФРН та соціальних працівників у США. Мета дослідження полягає у виявленні й здійсненні педагогічного аналізу провідних тенденцій у професійній підготовці дорослого населення в розвинених країнах світу з урахуванням диверсифікованих індивідуальних потреб суб’єктів професійної підготовки.

 

У доповіді завідувач відділу акцентувала увагу на тому, що феномен освіти дорослих вирізняється складністю та багатоаспектністю, а нерівномірність історичного, соціально-економічного, політичного, культурно-освітнього розвитку  зарубіжних країн у просторі й часі призводить до несинхронності еволюції освіти дорослих, зумовлює її відмінності та особливості. Саме ці чинники й визначають необхідність інтеграції системного, синергетичного, цивілізаційного, парадигмального, аксіологічного, культурологічного й андрагогічного методологічних підходів до дослідження феномену освіти дорослих, що дає можливість визначити специфіку її розвитку у різних соціокультурних умовах.

 

Звіт передбачав розкриття ключових наукових результатів компаративної розвідки дослідників, що полягають у:

 

  • виявленні підходів до формування законодавчого забезпечення освіти дорослих у зарубіжних країнах; окресленні особливостей його розвитку на засадах децентралізації, демократизації, соціального партнерства;
  • аналізі ефективних моделей професійного розвитку дорослих, зокрема: моделі спільного навчання; моделі віртуального бенчмаркінгу на основі критеріїв; змішаної моделі; моделі заохочувальної нагороди; моделі дефіциту, каскадної моделі; моделі коучінгу/менторства; моделі спільноти, що навчається; моделі практичного дослідження; трансформуючої моделі тощо;
  • систематизації курікулумів освіти дорослих у три групи: курикулум для навчання, курикулум для роботи, курикулум для життя за основними, які детермінують їх розроблення, а саме: освітні потреби дорослого учня; його професійно-освітній досвід і цілі навчання; андрагогічні підходи до навчання; фасилітативна роль андрагога; стратегії навчання; умови середовища; контекстність та клієнтоорієнтованість; ситуативність у виборі методів і форм навчання;
  • виокремленні найбільш затребуваних освітніх програм, зокрема: програм з базової освіти дорослих;  програм, спрямованих на професійний розвиток дорослих та підвищення їх конкурентоспроможності на ринку праці; програм щодо  захисту навколишнього середовища, охорони здоров’я, створення й збереження сім’ї; програм культурно-просвітницької спрямованості для людей третього віку;
  • характеристиці ефективних форм (диспут, «мозкова атака», тренінг, коучинг тощо), методів (метод «круглого столу», метод проектів, ігрові методи, сторітеллінг, баддінг, метод наративу, фішбоут, метод симуляції тощо) та технологій (інтерактивні технології; технології створення особистісно орієнтованих ситуацій; дистанційні/он-лайн технології) навчання дорослих учнів.

 

Важливим для впровадження зазначених результатів є їх публікація у  110 наукових працях. З-поміж них: 4 монографії, 2 інформаційно-аналітичні матеріали, 1 методичні рекомендації, 1 посібник, а також  60 наукових статей, з яких 5 – у наукових журналах, що входять до наукометричних баз даних Scopus i Web of Science. У виступі, зокрема, наголошувалося на доцільності розміщення повнотекстових наукових праць дослідників у Електронній бібліотеці НАПН України, на сайтах Інституту педагогічної освіти і освіти дорослих імені Івана Зязюна НАПН України та університетів-партнерів – Хмельницького національного університету, КВНЗ «Херсонська академія неперервної освіти».

 

Розповсюдженню наукових здобутків на всеукраїнському і міжнародному рівні сприяє систематична участь працівників колективу в спеціалізованих освітянських виставках (Міжнародних спеціалізованих виставках «Освіта та кар’єра»), науково-практичних масових заходах та реалізації проектів, зокрема:

 

  • Проект МОН України «Реформа системи підготовки і професійного розвитку педагогів в Україні: розроблення професійного стандарту педагогів» (23 жовтня – 25 листопада 2017 р., м. Київ);
  • Проект МОН України «Освітня програма підготовки тренерів для навчання вчителів початкових класів Нової української школи» (28–29 березня 2018 р., м. Київ);
  • Всеукраїнська літня школа «Освітні ініціативи» (2017–2018 рр., м. Скадовськ).

 

Рішенням Відділення професійної освіти і освіти дорослих Національної академії педагогічних наук України звіт відділу зарубіжних систем педагогічної освіти і освіти дорослих ІПООД імені Івана Зязюна НАПН України про проміжні результати наукового дослідження «Тенденції  розвитку освіти дорослих у розвинених країнах світу» РК № 0117U001070 за 2017–2018 рр. було схвалено і рекомендовано:

 

  • забезпечити впровадження результатів наукових досліджень в організацію освітнього процесу закладів вищої та післядипломної освіти;
  • посилити представлення найвагоміших результатів дослідження у міжнародних збірниках наукових праць, включених до наукометричних та реферативних баз даних, зокрема Web of Science та Scopus, а також у засобах масової інформації, зокрема Інтернет-ресурсах;
  • продовжити роботу з налагодження системних зв’язків щодо співпраці з міжнародними організаціями, фондами, освітніми установами різних країн світу.