ОСОБИСТІСНИЙ І ПРОФЕСІЙНИЙ РОЗВИТОК ФАХІВЦІВ В УМОВАХ СУЧАСНОГО РИНКУ ПРАЦІ (звітна науково-практична конференція Інституту за 2018 рік)

ОСОБИСТІСНИЙ І ПРОФЕСІЙНИЙ РОЗВИТОК ФАХІВЦІВ  В УМОВАХ СУЧАСНОГО РИНКУ ПРАЦІ (звітна науково-практична конференція Інституту за 2018 рік)
28.03.2019 09:00

21-25 березня 2019 року в Інституті відбулася звітна науково-практична конференція «Особистісний і професійний розвиток фахівців в умовах сучасного ринку праці». Модератором на пленарному засіданні виступила доктор педагогічних наук, професор, член-кореспондент НАПН України, директор Інституту педагогічної освіти і освіти дорослих імені Івана Зязюна НАПН України – Лук’янова Лариса.

 

З вітальним словом до учасників звернулася доктор педагогічних наук, професор, дійсний член НАПН України, академік-секретар Відділення професійної освіти і освіти дорослих НАПН України Ничкало Нелля, яка акцентувала увагу на тому, що вирішальна роль педагога у реформуванні освіти спонукає до міждисциплінарних наукових досліджень з проблем їх професійної підготовки. Академік відзначила, що в Україні ще не приділяється належна увага дослідженню проблем підготовки педагогів-андрагогів. З огляду на це виникає необхідність ґрунтовного студіювання проблеми професійного розвитку педагога в інтердисциплінарному контексті, зокрема щодо  у зарубіжному дискурсі. Цінним науковим доробком є праці Тадеуша Левовицького, К. Дурай-Новакової, Є.І. Ляски, які відкривають нове бачення філософії і методології педагогіки, можливостей системного моделювання в педевтології.

 

З доповіддю на пленарному засіданні виступив також експерт постійної комісії Київради з питань торгівлі, підприємництва та регулятивної політики, помічник депутата Мицканюк Іван, який висвітлив перспективи розвитку професійних якостей фахівця найближчого майбутнього у системі освіти України.

 

Декілька тез з доповіді:

 

  • комплексне розуміння проблеми, уможливлює її правильне вирішення;
  • фахівці найближчого майбутнього потребують глибокого використання та розвитку критичного мислення;
  • вимоги сьогодення потребують «творчий початок» для людей дорослого віку, оскільки людина повинна розуміти з чим та для чого працює;
  • «мистецтво управління людьми» полягає у зміні рівня організаційної культури, яка охоплює три компоненти: зміна цінностей, уміння взаємодіяти з людьми та спілкування, емоційний інтелект та гнучкість розуму;
  • клієнтоорієнтованість, тобто розуміння для чого і кому ми це робимо та ін.

 

З аналітичною доповіддю на тему «Навчання людей поважного віку в контексті вимог сучасного ринку праці» виступила Лук’янова Лариса Борисівна – доктор педагогічних наук, професор, член-кореспондент НАПН України, директор Інституту. У доповіді висвітлено результати опитування людей поважного віку. Відзначено, що залучення людей старшого дорослого віку до освітнього контексту в інституційній формі виникла в нашій державі порівняно недавно. Це зумовлено зміною форм соціального життя, швидкою застарілістю інформації, труднощами міжособистісної взаємодії, потребою інтеграції людей поважного віку в сучасне суспільство, що визначає неперервність освіти, її вихід за вікові межі та забезпечує природне входження людей третього віку в новий етап життя й адаптацію до нього.

 

Науково-практичну доповідь «Деліберативна освіта як чинник особистісного і професійного розвитку дорослого населення у США» презентували співробітники відділу зарубіжних систем педагогічної освіти і освіти дорослих Пилинський Ярослав (кандидат філологічних наук, провідний науковий співробітник) охарактеризував досвід розвитку і провадження деліберативної освіти як чинника особистісного і професійного розвитку дорослого населення у США. Співдоповідачами виступили Дяченко Людмила (кандидат педагогічних наук, старший науковий співробітник відділу, член Кафедри ЮНЕСКО «Неперервна професійна освіта ХХІ століття») та Марусинець Маріанна (кандидат філологічних наук, старший науковий співробітник відділу, член Кафедри ЮНЕСКО «Неперервна професійна освіта ХХІ століття»).

 

Що цікавого?

 

  • Сполучені Штати Америки – країна, яка характеризується стрімкими динамічними змінами щодо удосконалення та модернізації усіх освітніх систем освіти. Новим етапом у розвитку освіти у США стала доповідь «Нація під загрозою» (1983), в якій  наголошувалось на тому, що освіта повинна бути спрямована не лише на підготовку людини-фахівця, висококомпетентного у професійній галузі, а й активного громадянина, здатного вдумливо і аргументовано обговорювати спільні проблеми і знаходити оптимальні шляхи їх вирішення.
  • Делібератина освіта ставить за основу виховання компетентних і освічених громадян, здатних не лише спільно виробляти і приймати кваліфіковані рішення, але і спільно втілювати їх у життя.
  • «Деліберація»  походить від латинського „deliberatio”, що складається з Libra «ваги» + de «вниз» – тобто «зважувати» (англійський відповідник – «deliberation»), означає «старанне обмірковування», «обдумування».

 

Що практичного?

 

  • Ідеї деліберативної освіти  є актуальними в контексті реалізації Концепції «Нової української школи», в основі якої педагогіка партнерства, розвиток в учнів навичок для життя. З метою ознайомлення педагогів з ідеями деліберації співробітниками відділу зарубіжних систем педагогічної освіти і освіти дорослих організовано й проведено лекції й семінари-практикуми у Національному педагогічному університеті імені М.П.Драгоманова (м. Київ), Ужгородському національному університеті (м. Ужгород), Закарпатському інституті післядипломної педагогічної освіти (м. Ужгород), Спеціальній школі-інтернат № 11 (м. Київ).
  • Майданчиком для апробації ідей деліберації в Україні стала Спеціальна школа-інтернат № 11 (м. Київ), де серед учнів відбувається проведення деліберативних нарад як з метою вирішення актуальних поточних питань взаємодії в колективі, так і з метою реалізації класних і загальношкільних проектів.
  • В основі деліберативної освіти лежить розвиток умінь ХХІ століття: критичного мислення і здатності вирішувати проблеми, уміння спілкуватись, співпрацювати, налагоджувати соціальну і крос-культурну взаємодію, відповідально приймати рішення тощо.

 

Важливо розвивати ці уміння ще в школі, оскільки під час деліберації у класі учні:

 

  • вивчають суть проблеми та з’ясовують як це стосується їх особисто; 
  • дізнаються про переживання та досвід інших;
  • пропонують свої варіанти позитивного розв'язання проблеми;
  • оцінюють негативні наслідки кожного із запропонованих варіантів;
  • навчаються висловлювати власну згоду та незгоду;
  • вчаться шукати і знаходити спільне з тими, хто має інші погляди та досвід;
  • спільно знаходять найоптимальніше вирішення проблеми;
  • вчаться приймати відповідальне рішення, що плану дій;
  • вчаться діяти відповідно до прийнятого рішення і узгоджувати свої дії з іншими учасниками.

 

Результати дослідно-експериментальної роботи на тему «Розвиток громадянської компетентності майбутніх педагогів у контексті освіти дорослих» представлено кандидатом педагогічних наук, старшим науковим співробітником відділу андрагогіки Піддячим Володимиром. У доповіді акцентовано увагу на громадянському потенціалі педагогічної освіти як складової освіти дорослих. Проаналізовано деякі особливості розвитку громадянської освіти в Україні та країнах Європи. Особливу увагу приділено візуалізації поглядів Антона Макаренка, Василя Сухомлинського на громадянське виховання дітей і молоді. Обґрунтовано актуальність розвитку громадянської компетентності майбутніх педагогів. Висвітлено окремі результати констатувального експерименту щодо стану сформованості громадянської компетентності майбутніх педагогів. Окреслено здобутки і перспективні напрями досліджень відділу андрагогіки з проблеми розвитку громадянської компетентності майбутніх педагогів.

 

Специфіку психологічного супроводу навчання педагогічного персоналу за програмою «Людина. Родина. Світ» розкрив доктор психологічних наук, професор, завідувач відділу психології праці Помиткін Едуард. Співдоповідачем була керівник Жіночого клубу українок – Білак ТетянаОчевидним є факт, що найбільші світові проблеми зумовлені не низьким рівнем інтелекту і нестачею інформації, а низьким рівнем розвитку свідомості особистості. Розвиток усвідомлення цінності людини – її життя, здоров`я, потенціалу має бути метою освітньої діяльності, однак консервативність та інерційність призвели до того, що вже наприкінці ХХ століття ЮНЕСКО визнало стан світової системи освіти кризовим. У ХХІ столітті розрив між накопиченням знань, що складає основний зміст учбової діяльності, та розвитком особистості дитини став ще більш очевидним. Подальша інтелектуалізація освіти не призводить до вирішення головних життєвих проблем, з якими доведеться зустрітися сучасним школярам.  Завданням державної важливості є модернізація змісту і форм освітнього процесу, орієнтуючись не на мінливі політичні гасла, а  у відповідності до потреб його учасників.

 

Які ж це потреби?

 

Передусім батьки хочуть, щоб діти були щасливими, з радістю прямували до школи чи ЗВО. Учні хочуть, щоб у школі їх зустрічали привітні та кваліфіковані вчителі, а студенти ЗВО сподіваються оволодіти знаннями, які дійсно будуть потрібні у професійному та особистому житті. Вчителі та викладачі хочуть бачити допитливі очі молоді, працювати з радістю, натхненням.

 

Чи може освіта із застарілим змістом здійснити ці сподівання?

 

Введення інтегрованого курсу «Людина. Родина. Світ» є необхідним доповненням до традиційних шкільних програм і спрямований на підготовку учнів до побудови міцної родини, вибору професії на основі власних здібностей і покликання, виявлених у дитинстві, успішної самореалізації у динамічному світі.  Його мета полягає у створенні психолого-педагогічного простору, сприятливого для задоволення потреб духовно-морального, творчого, інтелектуального та естетичного розвитку учнів початкових класів, активізації їх інтересу до процесу самовдосконалення, формування здоровʹязбережувальної компетентності, ціннісного ставлення до життя і здоровʹя, громадянської активності, толерантного ставлення до відмінностей традицій і різних світоглядних позицій. Впровадження курсу дозволяє створити безпосередньо на уроці психолого-педагогічні умови для розвитку не тільки інтелектуальних процесів, але й інших підструктур особистості дитини, зокрема, розвитку емоцій і почуттів, характеру, волі, ідеалів, цінностей і смислів, свідомості та самосвідомості.

 

В основу розробки курсу покладено наукові принципи, серед яких:

 

  • Принцип врахування вікових особливостей розвитку учнів
  • Принцип збереження пізнавальної мотивації особистості
  • Принципи неперервності та наступності уроків
  • Принцип розвитку свідомості та ціннісних орієнтацій
  • Принцип діалогічності
  • Принцип спрямованості пізнавальної діяльності від мікро-  до макросвіту
  • Принцип професійної орієнтації на основі природних здібностей дітей
  • Принцип аналогії через створення в уяві учнів асоціативного ряду
  • Принцип моделювання емоційних переходів
  •  Принцип образності.

 

Для запропонованого курсу розроблені методичні рекомендації адресовані вчителям початкової школи та шкільним психологам, які викладають інтегрований курс «Людина. Родина. Світ».  У вступі обґрунтовано вимоги до змісту освіти у XXI столітті та актуалізовано проблему його оновлення у відповідності до потреб розвитку сучасної людини. Наведено психологічний портрет та складові психолого- педагогічної майстерності вчителя, розкрито особливості реалізації принципів побудови курсу "Людина. Родина. Світ» та наведено методичні засоби, які вчитель може при цьому використовувати.

 

Практичну розробку відділу змісту і технологій педагогічної освіти представила кандидат педагогічних наук, старший науковий співробітник, старший науковий співробітник відділу змісту і технологій Соломаха Світлана, а саме: колективний практичний посібник  «Технології професійного розвитку педагогів в умовах формальної і неформальної освіти». Мета укладання практичного посібника полягала розробити технології професійного розвитку педагогічного персоналу в умовах формальної і неформальної освіти, спрямованої на: вдосконалення методологічної культури, розвиток інноваційного мислення, саморозвиток, збагачення аксіокультурної сфери. Переглянути посібник в Е-бібліотеці НАПН можна буде найближчим часом.

 

Також було продемонстровано одну з інтерактивних технологій – виставу-лекцію «Куди прямуєш, о Русь свята?», підготовлену і представлену начальником відділу музейно-освітньої роботи Національного Києво-Печерського історико-культурного заповідника Топилком Олегом, та істориком, письменником, головою об’єднання «Літературний форум» Горовим Анатолієм, фахівцем І категорії відділу музейно-освітньої роботи Національного Києво-Печерського історико-культурного заповідника Лучук Тетяною.

 

21 березня 2019 року відбулися спільні секційні засідання відділів андрагогіки, зарубіжних систем педагогічної освіти і освіти дорослих, змісту і технологій педагогічної освіти і освіти дорослих, теорії і практики педагогічної освіти у рамках (секції «Навчання різних категорій дорослого населення в умовах формальної і неформальної освіти», «Особистісний і професійний розвиток дорослого населення в системі неперервної освіти зарубіжних країн», «Інноваційна стратегія розвитку педагогічної освіти в Україні у контексті реалізації Концепції Нової української школи»).

 

Науковці відділу андрагогіки зосередили увагу на обговоренні різних аспектів розвитку національної і зарубіжної освіти дорослих: концептуальних засадах діяльності центрів освіти дорослих в Україні (Олена Аніщенко, завідувач відділу), особливостях особистісного і професійного розвитку науково-педагогічних працівників в умовах неформальної освіти (Ірина Андрощук, провідний науковий співробітник), коучингу як технології особистісного і професійного розвитку топ-менеджерів в умовах сучасного ринку праці (Ольга Баніт, старший науковий співробітник), особливостях неформальної освіти як факторі професійного розвитку державних службовців (Тетяна Калюжна, провідний науковий співробітник), особливостей неформальної освіти батьків в умовах співпраці з закладом дошкільної освіти (Тамара Котирло, старший науковий співробітник), а також інформаційного забезпечення неформальної освіти батьків з формування культури здорового способу життя (Юлія Паскевська, старший науковий співробітник), актуальності розвитку громадянської компетентності майбутніх педагогів (Володимир Піддячий, старший науковий співробітник), перспектив проектної діяльності бібліотек у сфері освіти дорослих (Наталія Шарошкіна, молодший науковий співробітник).

 

Науковці відділу зарубіжних систем педагогічної освіти і освіти дорослих ознайомили учасників секційних засідань із міжнародним досвідом неперервного розвитку особистості: соціально-економічними чинниками розвитку освіти дорослих у США та Австралії на початку ХХІ ст. (Наталія Авшенюк, завідувач відділу), сучасним станом і перспективами розвитку неформальної освіти дорослих у Данії і Швеції (Олена Огієнко, головний науковий співробітник), медіаосвітніми технологіями, що використовуються для професійного розвитку виробничого персоналу в країнах Східної Азії (Наталія Пазюра, старший науковий співробітник), організаційно-педагогічними засадами розвитку освіти дорослих в Угорщині (Катерина Годлевська, старший науковий співробітник), принципами функціонування освіти дорослих у Федеративній Республіці Німеччина (Людмила Дяченко, старший науковий співробітник), особливостями розвитку освіти дорослих в умовах сучасного ринку праці Фінляндії (Кирил Котун, старший науковий співробітник), австрійським досвідом реструктуризації освіти впродовж життя (Маріанна Марусинець, старший науковий співробітник), особливостями реалізації стратегії навчання впродовж життя у Грецькій Республіці (Надія Постригач, старший науковий співробітник).

 

Науковці відділів змісту і технологій педагогічної освіти і освіти дорослих, теорії і практики педагогічної освіти зосередили увагу на обговоренні проблем мовної компетентності викладача-дослідника (Мирослава Вовк, завідувач відділу), педагогічної майстерності у підготовці вчителів Нової української школи (Олександр Лавріненко, завідувач відділу), а також принципів професійно-культурного розвитку особистості педагога (Олександр Кучерявий, провідний науковий співробітник), особливостей моніторингу якості педагогічної освіти (Микола Солдатенко, провідний науковий співробітник), структурою андрагогічної компетентності педагогічного персоналу (Лейла Султанова, старший науковий співробітник), технологічними аспектами творчого використання досвіду науково-педагогічних шкіл у неформальній освіті педагогів (Юлія Грищенко, старший науковий співробітник), навчально-методичного комплексу з сучасних педагогічних технологій для майбутніх докторів філософії (Світлана Соломаха, старший науковий співробітник). Учасники засідання також мали змогу долучитися до обговорення емоційного виступу «ВзаємоДія творчого вчителя і талановитого учня – необхідна умова розвитку Нової української школи», презентованого Ольгою Ходацькою (методист гімназії-інтернату № 13 м. Києва).

 

Органічною складовою секційних засідань став проведений провідним науковим співробітником відділу андрагогіки Іриною Андрощук тренінг з тайм-менеджменту «ТIME-management і лідерство». Під час тренінгу учасники виконали вправи «Прийняття принципів роботи», «Знайомство», «Очікування», квести  «Збери фразу» і «Фруктовий салат», здійснили творчу роботу в міні-групах з теми «Час мого робочого дня» і представили «Результати очікувань». На секційних засіданнях із доповідями також виступили аспіранти, представники експериментальних майданчиків та інші партнери представлених відділів ІПООД імені Івана Зязюна НАПН України.

 

За результатами роботи секцій та пленарного засідання було ухвалено такі рекомендації:

 

  1. сприяти розробленню й широкому обговоренню із залученням всіх зацікавлених сторін проекту Закону України «Про освіту дорослих»;
  2. здійснювати подальшу професіоналізацію освіти дорослих в Україні на основі підтримки міжсекторної взаємодії, розширення співробітництва між інститутами громадянського суспільства, обміну досвідом підготовки педагогів-андрагогів;
  3. сприяти поширенню досвіду закладів формальної і неформальної освіти з надання освітніх послуг різним категоріям дорослого населення;
  4. сприяти запровадженню професійної підготовки андрагогів як окремого напряму підготовки фахівців у сфері освіти дорослих на рівні спеціалізації, а також державного освітнього стандарту вищої освіти за спеціальністю «Андрагог», розробленню галузевих стандартів для напряму «освіта дорослих» із урахуванням специфіки педагогічних і непедагогічних спеціальностей; вивчати і поширювати досвід закладів вищої освіти, громадських організацій з розроблення й впровадження освітніх програм для підготовки андрагогів у закладах формальної і неформальної освіти;
  5. сприяти подальшому здійсненню фундаментальних і прикладних міждисциплінарних наукових досліджень з педагогічної освіти і освіти дорослих;
  6. приділяти постійну увагу здійсненню міждисциплінарних наукових пошуків з розвитку громадянського суспільства, освіти різних категорій дорослих із урахуванням конструктивних ідей вітчизняного і світового досвіду;
  7. започаткувати моніторингові дослідження культурно-освітніх потреб різних категорій дорослих;
  8. популяризувати різні моделі діяльності центрів освіти дорослих, університетів третього віку, народних університетів; сприяти створенню розгалуженої мережі центрів освіти дорослих;
  9. здійснювати науково-методичний супровід професійної підготовки дорослих з використанням інноваційних підходів і перспективних ідей зарубіжного досвіду професійної підготовки економічно-активного населення;
  10. посилити увагу до висвітлення проблем освіти дорослих, популяризувати успішний досвід освіти дорослих у національних і регіональних засобах масової інформації;
  11. продовжити проведення науково-практичних, культурно-просвітницьких заходів з освіти різних категорій дорослого населення.
  12. поглиблювати міжнародне співробітництво у сфері освіти дорослих, здійснювати підготовку і реалізацію спільних міжнародних проектів з освіти впродовж життя;
  13. ініціювати і сприяти проведенню міжнародних практико орієнтованих заходів з педагогічної освіти і освіти дорослих.
  14. залучати соціально-відповідальний бізнес до вирішення актуальних питань освіти України;
  15. сприяти забезпеченню діяльності міждисциплінарних департаментів у закладах вищої освіти з метою багатопрофільної підготовки студентів,  гарантії  свободи у вільному виборі навчальних дисциплін для  оволодіння  відповідного фаху;
  16. продовжити індивідуалізацію навчання, з урахуванням принципу холізму –  координації та інтеграції; розгляд конкретних соціальних проблем крізь призму загальнонаукових та загальнофілософських знань;
  17. упроваджувати ефективні методи навчання, спрямовані на активізацію критичного та компілятивного мислення студентів і школярів, розвиток гнучкості мислення в ситуаціях соціальних змін;
  18. сприяти розвитку здатностей у молодих людей генерувати нові ідеї, віднаходити  альтернативні варіанти їх рішення;
  19. популяризувати ідеї Івана Андрійовича Зязюна щодо розвитку педагогічної майстерності у підготовці вчителів у контексті завдань Нової української школи;
  20. посилити заходи щодо моніторингу якості підготовки фахівців у закладах вищої освіти;
  21. активізувати подальшу взаємодію з дослідницькими лабораторіями закладів вищої педагогічної освіти, центрами педагогічної майстерності;
  22. продовжити подальшу науково-практичну роботу щодо впровадження в освітній процес закладів середньої та вищої освіти інноваційних технологій формальної та неформальної освіти педагогічного персоналу;
  23. підтримувати ідеї творчого використання досвіду науково-педагогічних шкіл у неформальній освіті педагогів.