НАУКОВЕ ДОСЛІДЖЕННЯ – ОСНОВНА ФОРМА РОЗВИТКУ НАУКИ (методологічний семінар)

НАУКОВЕ ДОСЛІДЖЕННЯ – ОСНОВНА ФОРМА РОЗВИТКУ НАУКИ (методологічний семінар)
19.11.2019 10:00

Нещодавно відбувся методологічний семінар «НАУКОВЕ ДОСЛІДЖЕННЯ – ОСНОВНА ФОРМА РОЗВИТКУ НАУКИ» для докторів наук та докторів філософії, які навчаються в ІПООД імені Івана Зязюна НАПН України. Зі вступним словом виступила Галина Сотська (доктор педагогічних наук, професор, заступник директора з науково-експериментальної роботи). Модератором заходу була Наталія Шарошкіна (завідувач відділу аспірантури і докторантури).

 

Усі тематичні питання, що обговорювалися упродовж семінару були практичного спрямування:

 

Тема  «МОВА І СТИЛЬ ДИСЕРТАЦІЙНОЇ РОБОТИ» (доповідач Мирослава Вовк - доктор педагогічних наук, гарант освітньої програми зі спеціальності 011 «Освітні, педагогічні науки»). Під час практичної роботи аспіранти та докторанти аналізували приклади наукових статей з типовими помилками калькування слів з інших мов (наприклад: «у більшості випадків», а правильно вживати «здебільшого»; «більше всього», а правильно вживати «понад усе» та інше). Також були наведені приклади правильного стилістичного оформлення наукових статей, дисертаційних робіт;  показано доречне використання наукових словосполучень та речень у написанні наукових матеріалів; окрему увагу приділено відповідності змісту статті її назві та тематиці, а також дотримання наукової структури під час написання статті. Усі учасники семінару змогли особисто проаналізувати та виявити типові помилки у різних роздаткових наукових матеріалах.

 

Тема «АКАДЕМІЧНЕ ПИСЬМО: ОСОБЛИВОСТІ ОФОРМЛЕННЯ НАУКОВИХ РОБІТ ІНОЗЕМНОЮ МОВОЮ» (доповідач Наталія Авшенюк - доктор педагогічних наук, завідувач відділу зарубіжних систем педагогічної освіти і освіти дорослих, член Національного агентства із забезпечення якості вищої освіти). У доповіді окреслено типову структуру наукової статті для зарубіжних журналів; наведено перелік перекладів деяких термінів і реалій (наприклад: навчальний план – curriculum; напрям підготовки - field of study; нормативно-правові акти – laws and regulations, legislative documents та інше); наведено приклади некоректного перекладу українських термінів, а також показано особливості вживання правильного англомовного терміну (наприклад: «експедиційне дослідження» - «expeditionary researches», а потрібно «field study»; назви видань «Новини економіки» - «Economic News», а потрібно «Novyny Ekonomiky»;  «у сфері освіти» - «in the sphere of education», а потрібно «in education»). Також наведено приклади правильного перекладу українських наукових ступенів, вчених звань, посад та подано деякі зразки коректного перекладу англомовного тексту українською мовою з дотримання головної думки автора.

 

Тема  «ЗАСОБИ ІКТ В НАУКОВІЙ ДІЯЛЬНОСТІ» (доповідач Катерина Годлевська - кандидат педагогічних наук, старший науковий співробітник відділу зарубіжних систем педагогічної освіти і освіти дорослих). Окреслено особливості використання соціальних медіа платформ для пошуку інформації, навчання та професійної підготовки (наприклад: Facebook, Twitter, Instagram, LinkedIn та інші). Також проведена робота з особливостей реєстрації особистих акаунтів у Google Scholar, ORCID та Publons.

 

Тема  «АКАДЕМІЧНА ДОБРОЧЕСНІСТЬ ТА ОСОБЛИВОСТІ РОБОТИ АНТИПЛАГІАТНОЇ СИСТЕМИ STRIKEPLAGIARISM» (доповідач  Кирил Котун - кандидат педагогічних наук, старший науковий співробітник відділу зарубіжних систем педагогічної освіти і освіти дорослих). Академічна доброчесність - це сукупність етичних принципів та визначених законом правил, якими мають керуватися учасники освітнього процесу під час навчання, викладання та провадження наукової (творчої) діяльності з метою забезпечення довіри до результатів навчання та/або наукових (творчих) досягнень (згідно ст. 42 Закону України «Про освіту»). Порушенням академічної доброчесності вважається: академічний плагіат, самоплагіат, фабрикація, фальсифікація, списування, обман, хабарництво, необ’єктивне оцінювання. За порушення академічної доброчесності педагогічні, науково-педагогічні та наукові працівники закладів освіти можуть бути притягнені до такої академічної відповідальності: відмова у присудженні наукового ступеня чи присвоєнні вченого звання; позбавлення присудженого наукового (освітньо-творчого) ступеня чи присвоєного вченого звання та інше.

 

Всі ці та інші аспекти прописано у статті 42 «Академічна доброчесність» Закону України «Про освіту». Слухачам було запропоновано ознайомитися із Розширеним глосарієм термінів та понять ст.42 «Академічна доброчесність» (лист МОН України щодо рекомендацій з академічної доброчесності для закладів вищої освіти).

 

Упродовж роботи було окреслено питання щодо спільного і відмінного між поняттями «плагіат» (стаття 50 Закону України «Про авторське право і суміжні права») і «академічний плагіат» (стаття 42 Закону України «Про освіту»). Оскільки закон про авторське право захищає форму твору (перефразування тексту може бути розцінене як оригінальний твір, відсутність плагіату), тоді як ключове у понятті «академічний плагіат» - відтворення наукових (творчих) результатів інших осіб без належного посилання, і перефразування тексту без посилання на джерело є різновидом академічного плагіату. Академічний плагіат може стосуватися всіх типів джерел, зокрема: текстів, рисунків, фрагментів музичних творів, математичних виразів та перетворень, програмних кодів тощо. Джерелами академічного плагіату можуть бути опубліковані і неопубліковані книжки, статті, брошури, патенти, тези, рукописи, веб-сайти та інші Інтернет-ресурси, роздаткові матеріали для студентів, роботи інших студентів й т.ін.

 

Слухачам також був продемонстрований досвід роботи Інституту в антиплагіатній системі StrikePlagiarism компанії Plagiat.pl. Система Strikeplagiarism - це IT-інструмент, призначений для перевірки автентичності текстових документів. Завданням системи є надання інформації, яка дозволяє ідентифікувати кількість запозичень в аналізованому тексті та виявлення їх джерел. Аспіранти і докторанти змогли практично ознайомитися із прикладом звіту подібності наукової роботи перевіреної на плагіат. Наведено приклади різних модифікацій текстів, які були спрямовані на зміну результатів аналізу.

 

Тема  «ПОРТФОЛІО МОЛОДОГО ВЧИТЕЛЯ» (доповідач  Алла Шевенко - науковий співробітник відділу психології праці). З доповіді аспіранти і докторанти змогли дізнатися, що портфоліо молодого вченого – це спосіб фіксування, накопичення та оцінювання (самооцінювання) індивідуальних досягнень аспіранта у певний період навчання.  Це добір документів, розробок, планів, які дозволяють отримати цілісне уявлення про особистість молодого вченого та його інтереси, прагнення, можливості, побачити (передбачити) перспективи подальшого розвитку.  Також усі слухачі змогли ознайомитися із структурою портфоліо та алгоритмом його створення. Основним акцентом був розгляд основних помилок та недоречностей щодо оформлення вмісту портфоліо молодого вченого.