Музейна педагогіка – проблеми, сьогодення, перспективи - 2021

Музейна педагогіка – проблеми, сьогодення, перспективи - 2021
13.10.2021 10:00

Інноваційний досвід роботи з дітьми, молоддю та дорослими у сфері музейної педагогіки і музейної справи став предметом обговорення учасників ІХ науково-практичної конференції «Музейна педагогіка – проблеми, сьогодення, перспективи» (08.10.2021, Національний історико-культурний заповідник «Києво-Печерська лавра»).

 

Ініціатори та організатори заходу – Національний заповідник «Києво-Печерська лавра»; Національна академія педагогічних наук України, Інститут педагогічної освіти і освіти дорослих імені Івана Зязюна НАПН України; кафедра ЮНЕСКО «Неперервна професійна освіта ХХІ століття», Науково-навчальна лабораторія музейної педагогіки Львівського національного університету імені Івана Франка.

 

Учасники заходу (більше 50 осіб) мали змогу пересвідчитися в тому, що провідні музеї в Україні та зарубіжжі є важливими осередками навчання, виховання й розвитку людини, оскільки саме вони забезпечують доступ до національної культурної та природної спадщини громадянам різних вікових і соціальних категорій, стають своєрідними просвітницькими дороговказами у контексті освіти впродовж життя. Це наукова конференція з проблем розвитку музейної педагогіки, питань актуалізації, інтерпретації історико-культурної спадщини та використання її потенціалу в освіті та вихованні дітей.

 

З вітальним словом виступили:

 

  • Л.Б. Лук’янова, доктор педагогічних наук, професор, директор Інституту педагогічної освіти і освіти дорослих імені Івана Зязюна НАПН України, член-кореспондент НАПН України;
  • Г.І. Сотська, доктор педагогічних наук, професор, заступник директора з науково-експериментальної роботи Інституту педагогічної освіти і освіти дорослих імені Івана Зязюна НАПН України, керівник Кафедри ЮНЕСКО «Неперервна професійна освіта ХХІ століття»;
  • К.К. Крайній, кандидат історичних наук, заступник генерального директора з наукової роботи Національного заповідника «Києво-Печерська лавра».

 

Проблематика доповідей розкривала такі аспекти:

 

  • музейна культура для якісної освіти (Г.Г. Філіпчук, доктор педагогічних наук, професор, дійсний член (академік) НАПН України);
  • музейна психологія у системі організації комунікації з відвідувачами (О.В. Караманов, доктор педагогічних наук, доцент, професор кафедри загальної педагогіки та педагогіки вищої школи, завідувач Науково-навчальної лабораторії музейної педагогіки Львівський національний університет імені Івана Франка);
  • як презентувати твори мистецтва для людей з порушеннями зору (О.Г. Гончаренко, фахівець І категорії відділу музейно-освітньої роботи Національного заповідника «Києво-Печерська лавра»;
  • використання основоположних засад музейної педагогіки у Новій українській школі (О.М. Івасюк, кандидат філологічних наук, доцент, експерт Команди підтримки реформ МОН);
  • візуальність в музейній педагогіці (Р.В. Маньковська, провідний науковий співробітник відділу історії України другої половини ХХ століття Інституту історії України НАН України, доктор історичних наук, доцент);
  • вплив експонатів на розширення музейної аудиторії (нотатки з виставки «Пектораль. Знахідка століття») (І.С. Вітрик, старший науковий співробітник, О.В. Дженкова, зав. відділу екскурсійного обслуговування, Музей історичних коштовностей України – філіал Національного музею історії України);
  • роль музеїв у культурно-освітній діяльності закладів дошкільної освіти (Н.О. Філіпчук, доктор педагогічних наук, старший науковий співробітник, провідний науковий співробітник відділу змісту і технологій педагогічної освіти Інституту педагогічної освіти і освіти дорослих імені Івана Зязюна НАПН України, член Кафедри ЮНЕСКО «Неперервна професійна освіта ХХІ століття») та ін.

 

Наскрізною була ідея конференції про те, що розвиток взаємодії музею та освітнього закладу (школи, коледжу, інституту, університету і навіть дитячого садка) потребує створення необхідних умов для уможливлення контактів виховного, просвітницького, науково-освітнього, презентаційного та організаційного характеру. Вона ґрунтується на законодавчих, нормативно-правових, статутних положеннях, меті та завданнях, які реалізує той чи інший заклад відповідно до загальної суспільної стратегії держави. Навіть з огляду на своєрідність зв’язків культурних, наукових, освітніх установ існує спільний знаменник як об’єкт (об’єкти) загальної уваги. Ним(и) є особистість та суспільство (соціум).

 

Практично вся дія і взаємодія спрямовані на виховання, удосконалення, розвиток компетентностей людини, а отже, соціуму, згідно з тими стратегіями, культурними традиціями, а також політичними завданнями, що реалізуються в кожній державі. Музейна педагогіка цілеспрямовано слугує двоєдиній меті: творити (відповідно до усталених національних і суспільних ідеалів) людину і етнос, народ, націю. Музейне, бібліотечне культурно-історичне, наукове, мистецьке середовище є найкращим підґрунтям для такої місії. В перспективі ця функція лише посилюватиметься в контексті гуманізації суспільства, повернення його до культурних, духовних цінностей.

 

За результатами конференції видано: матеріали: Музейна педагогіка – проблеми, сьогодення, перспектив. Матеріали Дев’ятої науково-практичної конференції (7-8 жовтня 2021 р.) / Національний заповідник «Києво-Печерська лавра». – Київ: ТОВ «Капітал-друк», 2021. – 152 с.

 

Завантажити програму Ви можете тут