Моніторинг впровадження результатів наукового дослідження «Тенденції професійного розвитку вчителів у країнах Європейського Союзу і Сполучених Штатах Америки»

Моніторинг впровадження результатів наукового дослідження  «Тенденції професійного розвитку вчителів у країнах Європейського Союзу і Сполучених Штатах Америки»
24.12.2018 09:00

Наукове дослідження «Тенденції професійного розвитку вчителів у країнах Європейського Союзу і Сполучених Штатах Америки» РК № 0114U003166 (керівник – Пазюра Н. В.) здійснювалася відділом зарубіжних систем педагогічної освіти і освіти дорослих Інституту педагогічної освіти і освіти дорослих НАПН імені Івана Зязюна України впродовж 2014–2016 рр.

 

Відповідно до технічного завдання, за результатами наукового дослідження було підготовлено, рекомендовано до друку і розміщено у вигляді електронних ресурсів у Електронній бібліотеці НАПН України й на сайті Інституту педагогічної освіти і освіти дорослих імені Івана Зязюна НАПН України наукову (монографія «Тенденції професійного розвитку вчителів у країнах Європейського Союзу та Сполучених Штатах Америки» (13,0 др. арк.)), виробничо-практичну (методичні рекомендації «Емоційно-естетична та оптимістична основи професійного розвитку вчителів» (4,0 др. арк.), «Вчитель як суб’єкт міжнародної освітньої діяльності: досвід англомовних країн» (3,0 др. арк.), «Особливості професійного розвитку вчителів у країнах ЄС» (4,5 др. арк.)) продукцію; наукові статті та тези (17,75 др. арк.), загальним обсягом 42,25 др. арк.

 

Дослідження є актуальним, має наукове і практичне значення для інноваційного розвитку теорії і методики педагогічної освіти, відзначається новизною підходів до розв’язання відповідних проблем, проводиться згідно з вимогами до організації наукової діяльності в НАПН України, що передбачає його впровадження в освітянську галузь.

 

Моніторинг впровадження результатів наукового дослідження тривав упродовж 3 років (2016–2018 рр.) на виконання п. 6 Постанови Президії НАПН України «Про результати державного фінансового аудиту виконання бюджетних програм НАПН України за період 01.01.2013 р. по 30.11.2017 р.» відповідно до «Положення про впровадження результатів науково-дослідних робіт Національної академії педагогічних наук України» (від 20 грудня 2012 року № 1-7/14-405) та «Методичних рекомендацій щодо моніторингу впровадження результатів науково-дослідних робіт Національної академії педагогічних наук України» (від 21 червня 2012 року № 1-7/7-225, що діють зі змінами від 17 травня 2018 року № 1-2/7-153).

 

Мета моніторингу полягала у виявленні стану впровадження результатів наукового дослідження, здійсненні контролю за його перебігом, вдосконаленні й прогнозуванні подальших досліджень. Цільовою групою моніторингу впровадження результатів наукового дослідження були вчителі й директори загальноосвітніх шкіл, викладачі й студенти закладів вищої педагогічної освіти, методисти і слухачі інститутів післядипломної педагогічної освіти. Працівниками відділу застосовувалися такі методи моніторингу: збирання та опрацювання документів, що засвідчують упровадження результатів наукового дослідження у науково-освітній процес закладів вищої освіти України; аналіз статистичних даних Інтернет-ресурсів, на яких оприлюднено результатів наукового дослідження; огляд періодичних фахових видань, матеріалів міжнародних і всеукраїнських конференцій й інших науково-практичних масових заходів, документів і матеріалів, підготовлених із використанням результатів наукового дослідження, публікацій у засобах масової інформації; інтерв’ювання цільової групи користувачів.

 

Критеріями моніторингу слугували: 1) оприлюднення продукції – поширення інформації про продукцію наукового дослідження; 2) розповсюдження продукції – наявність створеної продукції наукового дослідження у користувачів, мережі Інтернет, представлення на спеціалізованих виставках, що забезпечують її доступність; 3) використання продукції – застосування продукції наукового дослідження цільовою групою користувачів у практичні діяльності.

 

Результати моніторингу засвідчили систематичне впровадження продукції наукового дослідження на таких рівнях:

 

На законодавчому рівні (Комітет Верховної Ради України з питань науки і освіти, Кабінет Міністрів України) розроблено пропозиції до Закону України «Про освіту» (2017 р.), проектів Законів України «Про освіту дорослих» (2018 р.), «Про фахову передвищу освіту» (2018 р.). Ключові положення дослідження про тенденції, моделі, стратегії професійного розвитку вчителів слугували основою для обґрунтування пропозицій до розпорядження Кабінету Міністрів України «Про додаткові заходи щодо підвищення кваліфікації педагогічних працівників у 2018 році» (2018 р.), Положення про сертифікацію педагогічних працівників (2018 р.) та розроблення інформаційно-аналітичних матеріалів до проекту рішення Комітету Верховної Ради України з питань науки і освіти щодо стану законодавчого забезпечення підготовки здобувачів вищої освіти на освітньо-науковому та науковому рівнях (2018 р.).

 

На стратегічному рівні (Міністерство освіти і науки України), з урахуванням зарубіжного досвіду розроблено пропозиції до Концепції розвитку педагогічної освіти МОН України (2018 р.), Концепції реалізації державної політики у сфері реформування загальної середньої освіти «Нова українська школа» (2017 р.) щодо принципів організації професійного навчання вчителів на засадах педагогіки партнерства і колективного професіоналізму, механізмів визнання результатів підвищення кваліфікації, організаційно-педагогічних умов професійного розвитку і саморозвитку вчителів у системі формальної і неформальної освіти впродовж життя.

 

За результатами наукового дослідження позапланово підготовлено та опубліковано інформаційно-аналітичні матеріали «Зарубіжний досвід професійної підготовки педагогів» (2017 р.), в яких висвітлено висновки про стан і тенденції розвитку безперервної педагогічної освіти у зарубіжних країнах у контексті сучасних цивілізаційних змін, надано рекомендації щодо підвищення якості професійної підготовки і розвитку кваліфікованих педагогічних працівників в системі безперервної педагогічної освіти України. Ці матеріали надіслано Директорату вищої освіти і освіти дорослих Міністерства освіти і науки України, закладам вищої освіти та неперервної педагогічної освіти.

 

На виконання Постанови загальних зборів НАПН України № 1-1/1-1 від 23 березня 2018 р. підготовлено інформаційно-аналітичні матеріали «Неперервна педагогічна освіта в зарубіжних країнах» (2018 р.), в яких узагальнено особливості підготовки та подальшого професійного розвитку педагогів за такими напрямами: законодавче забезпечення; структура, зміст, форми, методи й технології професійної підготовки педагогічних працівників, центри професійного розвитку вчителів, умови їх вступу до професійної діяльності.

 

На рівні закладів освіти упровадження результатів наукового дослідження та його моніторинг здійснювалося у 21 освітній установі України (17 – закладів вищої освіти, 4 – інститутів післядипломної педагогічної освіти), що засвідчує його всеукраїнський рівень.

 

Упровадження результатів наукового дослідження і його моніторинг здійснювались на основі угод про співпрацю з Хмельницьким національним університетом, Хмельницькою гуманітарно-педагогічною академією, Сумським державним педагогічним університетом імені А. С. Макаренка; Мукачівським державним університетом, КВНЗ «Херсонська академія неперервної освіти», Вінницьким державним педагогічним університетом імені Михайла Коцюбинського, Кіровоградським державним педагогічним університетом імені Володимира Винниченка, що передбачало, зокрема проведення лекцій, семінарів, тренінгів; реалізацію всеукраїнських і міжнародних проектів.

 

Упродовж 2016–2018 рр. працівники відділу взяли участь у реалізації проектів МОН України: «Освітня програма підготовки тренерів для навчання вчителів початкових класів Нової української школи» (спільно з Київським університетом імені Бориса Грінченка), «Всеукраїнська літня школа "Освітні ініціативи" для педагогічних працівників» (спільно з КВНЗ «Херсонська академія неперервної освіти»). Ця діяльність відділу сприяла підвищенню кваліфікації вчителів загальноосвітніх шкіл на основі впровадження ефективних методів розвитку професійної компетентності, з-поміж яких: метод біографічного наративу; метод проблемного навчання «Сім кроків»; метод аналізу ризиків «Дерево рішень»; метод портфоліо; методика проведення деліберативних нарад.

 

З метою розвитку міжкультурної компетентності вчителів і забезпечення їхньої професійної мобільності працівники відділу брали участь у реалізації міжнародних проектів за підтримки Ірпінської міської ради та у співпраці з Ірпінською загальноосвітньою школою І-ІІІ ступенів № 12 з вивченням іноземних мов (школа лінгвістики) імені З. Алієвої: Україно-німецький освітній проект між містами побратимами Ірпінь (Україна) і Борна (Німеччина) «Розвиваємо освіту разом – навчаємось разом – навчаємо один одного» (2017 р.), «Ми – це Європа», «Марафон змін» (2016 р., 2017 р.).

 

Відповідно до угоди про наукову співпрацю та впровадження результатів наукового дослідження з Центром порівняльної професійної педагогіки Хмельницького національного університету створено всеукраїнську платформу для оприлюднення і розповсюдження результатів наукового дослідження відділу, зокрема у роботі циклічного Міжнародного науково-методологічного семінару «Розвиток порівняльної професійної педагогіки у контексті глобалізаційних та інтеграційних процесів», виданні англійською мовою періодичного наукового журналу «Порівняльна професійна педагогіка / Comparative Professional Pedagogy» та науковому консультуванні магістрів педагогічної освіти і фахівців вищої кваліфікації (аспіранти/докторанти). Міжнародному поширенню результатів наукового дослідження сприяє включення журналу до 24 міжнародних наукометричних баз даних та публікація його англомовної онлайн-версії видавництвом «Sciendo» (м. Берлін, Німеччина).

 

З метою актуалізації проблеми оновлення системи педагогічної освіти, спрямованої на розвиток і самореалізацію вчителя відділом опубліковано колективну монографію «Педагогічна освіта та професійна підготовка в умовах сучасного соціокультурного середовища» у співпраці з Мукачівським державним університетом, в якій висвітлено теоретико-методологічні засади професійної підготовки майбутніх фахівців педагогічної галузі та практико-орієнтований підхід до формування готовності майбутніх учителів до професійної діяльності з урахуванням прогресивного зарубіжного досвіду.

 

За результатами наукового дослідження працівниками та аспірантами відділу підготовлено і захищено 4 кандидатські дисертації з проблем професійної підготовки та розвитку вчителів у зарубіжних країнах за спеціальністю 13.00.04 – теорія і методика професійної освіти, а саме: Л. М. Дяченко «Психолого-педагогічна підготовка майбутніх учителів загальноосвітніх шкіл в університетах Федеративної Республіки Німеччина»; К. В. Годлевська «Професійна підготовка майбутніх учителів початкових класів у коледжах та університетах Угорщини»; К. В. Шевченко «Підготовка бакалаврів освіти у педагогічних університетах КНР», Л. С. Костіна «Організаційно-педагогічні умови професійного розвитку вчителів середніх шкіл Австралії».

 

Важливим компонентом моніторингу впровадження результатів наукового дослідження стало опитування цільової групи користувачів продукції. Опитування здійснювалося з використанням анкети у Google Forms, розміщеної на сайті Інституту педагогічної освіти і освіти дорослих імені Івана Зязюна НАПН України. В ньому взяли участь викладачі, студенти, аспіранти і докторанти Хмельницького національного університету, Сумського державного педагогічного університету імені А. С. Макаренка, Мукачівського державного університету, а також учителі, що проходять підвищення кваліфікації у ДВНЗ «Закарпатський інститут післядипломної педагогічної освіти», КВНЗ «Херсонська академія неперервної освіти», Комунальному закладі «Сумський обласний інститут післядипломної педагогічної освіти».

 

Відповідно до критеріїв і показників, визначених у «Методичних рекомендаціях щодо моніторингу впровадження результатів науково-дослідних робіт Національної академії педагогічних наук України» (2018 р.), виявлено, що: в Електронній бібліотеці НАПН України розміщено 42 ресурси наукової продукції за результатами наукового дослідження, які 2,8 тис. разів переглядалися та 2 тис. разів завантажувалися; на сайті Інституту результати наукового дослідження завантажувалися 52 рази; опубліковано 16 статей у зарубіжних наукових виданнях США, Польщі, Угорщини та 14 статей у вітчизняних наукових фахових виданнях, що включені до наукометричних баз; результати наукового дослідження представлено у Google Scholar, де всі працівники відділу мають бібліометричні профілі; науковці взяли участь у 92 науково-практичних масових заходах, з яких 53 – міжнародного рівня, та у 7 міжнародних спеціалізованих освітянських виставках; укладено 8 угод з вітчизняними закладами освіти про впровадження результатів наукового дослідження; опитано цільову групу користувачів продукції.

 

Результати моніторингу впровадження продукції наукового дослідження «Тенденції професійного розвитку вчителів у країнах Європейського Союзу і Сполучених Штатах Америки» (2014–2016 рр.) засвідчили вагомий соціальний ефект, що виявляється в: оновленні термінології професійної і післядипломної освіти з урахуванням результатів сучасних наукових досліджень; інтеграції у зміст педагогічної освіти міжнародного та полікультурного компонента; використанні ефективних методів професійного розвитку педагогів у вітчизняній системі неперервної педагогічної освіти; розширенні традиційних підходів до викладання психолого-педагогічних дисциплін у вітчизняних закладах освіти; формуванні у викладачів і студентів знань про професійний розвиток педагогів як необхідної складової освітньої та наукової діяльності сучасного закладу освіти; підвищенні рівня розвитку професіоналізму педагогів.

 

Водночас, за підсумками моніторингу впровадження наукової продукції НДР виявлено суперечності, що негативно впливають на професійний розвиток учителів, зокрема: недостатній рівень соціально-економічних гарантій професійного самовдосконалення; не відповідні організаційно-педагогічні умови професійного розвитку у вітчизняній системі безперервної педагогічної освіти; недосконалий рівень навчально-методичного забезпечення освітнього процесу; низький рівень автономії вчителів щодо вибору провайдера освітніх послуг; необхідність оновлення форм і методів підвищення кваліфікації вчителів у контексті динамічних змін на ринку праці та налагодження дієвого соціального партнерства між закладами освіти, громадськими організаціями, професійними асоціаціями.