Громадянсько-патріотичні ідеї Тараса Шевченка в соціокультурному та освітньому просторі України – 2021

Громадянсько-патріотичні ідеї Тараса Шевченка в соціокультурному та освітньому просторі України – 2021
05.03.2021 09:00

4 березня 2021 року відбувся вебінар «Громадянсько-патріотичні ідеї  Тараса Григоровича Шевченка в соціокультурному та освітньому просторі України – 2021». Організаторами вебінару виступили Кафедра ЮНЕСКО «Неперервна професійна освіта ХХІ століття» та Інститут педагогічної освіти і освіти дорослих імені Івана Зязюна НАПН України.

 

Понад 80 осіб стали учасниками вебінару, серед яких громадські діячі, художники, мистецтвознавці, науковці, викладачі університетів, учителі загальноосвітніх і дошкільних закладів, тренери, студенти, магістранти, аспіранти.

 

Учасниками вебінару стали різні заклади загальної середньої освіти, професійної (професійно-технічної) освіти, фахової перед вищої освіти, вищої освіти, громадські організації, музеї та заповідники України, а саме:

 

  • Інститут літератури імені Тараса Шевченка НАН України
  • Всеукраїнське товариство «Просвіта» імені Тараса Шевченка
  • Уманський державний педагогічний університет імені Павла Тичини
  • Полтавський національний педагогічний університет імені В. Г. Короленка
  • Прикарпатський національний університет імені Василя Стефаника                                                                        
  • Чернівецький національний університет імені Юрія Федьковича
  • Національний педагогічний університет імені М.П. Драгоманова
  • Державна науково-педагогічна бібліотека України імені В.О.Сухомлинського
  • Київський професійно-педагогічний коледж імені Антона Макаренка
  • Бердичівський педагогічний фаховий коледж Житомирської обласної ради
  • Інститут післядипломної педагогічної освіти Чернівецької області
  • Гімназія-інтернат № 13 м. Києва
  • Лелюхівська загальноосвітня школа І-ІІ ступенів Новосанжарської територіальної громади Полтавської області
  • Національний заповідник «Києво-Печерська лавра»

 

Спікерами вебінару виступили відомі українські державні та громадські діячі, дипломати, музеєзнавці, краєзнавці, народні художники України, науковці, а саме:

 

  • Мовчан Павло Михайлович – голова Всеукраїнського товариства «Просвіта» імені Тараса Шевченка, лауреат Національної премії України імені Тараса Шевченка «ТАРАС ШЕВЧЕНКО В КІНОМИСТЕЦТВІ»
  • Гальченко Сергій Анастасійович – кандидат філологічних наук, заступник директора Інституту літератури імені Тараса Шевченка НАН України, лауреат Державної Премії в галузі освіти 2017 року «РУКОПИСИ І ДРУКОВАНІ ВИДАННЯ ТВОРІВ ТАРАСА ШЕВЧЕНКА»
  • Ліховий Ігор Дмитрович – український державний та громадський діяч, дипломат, музеєзнавець, краєзнавець, культуролог, історик української культури, Міністр культури та туризму України (2005–2006) «САКРАЛЬНИЙ ТАРАС ГРИГОРОВИЧ ШЕВЧЕНКО»
  • Гайдамака Анатолій Васильович – народний художник України, лауреат Державної премії імені Шевченка, заслужений діяч мистецтв України, член-кореспондент Національної академії мистецтв України, монументаліст «МУЗЕЄФІКАЦІЯ ОБРАЗУ ШЕВЧЕНКА»
  • Франчук Валерій Олександрович – народний художник України, лауреат Національної премії України імені Тараса Григоровича Шевченка «КОБЗАР У ТВОРАХ  ВАЛЕРІЯ ФРАНЧУКА»
  • Філіпчук Георгій Георгійович – доктор педагогічних наук, професор, дійсний член (академік) НАПН України, почесний доктор Інституту педагогічної освіти і освіти дорослих імені Івана Зязюна НАПН України, заступник голови Всеукраїнського товариства «Просвіта» імені Тараса Шевченка «ПЕДАГОГІЧНІ ІДЕАЛИ ТАРАСА ШЕВЧЕНКА І СУЧАСНІСТЬ»

 

Модератором вебінару виступила Лук'янова Лариса Борисівна (доктор педагогічних наук, професор, член-кореспондент НАПН України, директор Інституту педагогічної освіти і освіти дорослих імені Івана Зязюна НАПН України)

 

Висловлюємо щиру вдячність головному ініціатору та організатору вебінару Філіпчук Наталії Олександрівні (доктор педагогічних наук, провідний науковий співробітник відділу змісту і технологій педагогічної освіти, член Кафедри ЮНЕСКО «Неперервна професійна освіта ХХІ століття»).