Філософські засади професійної підготовки майбутніх учителів у Польщі: лекція зарубіжного вченого

Філософські засади професійної підготовки майбутніх учителів у Польщі: лекція зарубіжного вченого
22.03.2021 13:00

22 березня 2021 року зусиллями Інституту педагогічної освіти і освіти дорослих імені Івана Зязюна НАПН України було продовжено цикл лекцій відомих зарубіжних учених для аспірантів, майбутніх докторів філософії, науковців, викладачів, учителів.

 

Сьогодні на зустріч було запрошено доктора хабілітованого, професора державного закладу вищої освіти імені Стефана Баторія у Скєрнєвіцах (Польща) пані Тересу Яніцку-Панек.

 

Тема лекції «Філософські засади професійної підготовки майбутніх учителів у Польщі».

 

Учасниками заходу стали 150 осіб – співробітники підвідомчих установ НАПН України, викладачі закладів вищої і фахової передвищої освіти з різних міст України (Чернівці, Івано-Франківськ, Полтава, Коломия, Житомир, Суми, Вінниця, Мелітополь, Херсон, Миколаїв та ін.).

 

Пані професор підкреслила, що у Польщі пошановують і вивчають праці наших філософів і В.Г. Кременя, і І.А. Зязюна.

 

Лекторка наголосила, що філософія має пронизувати всі складові підготовки вчителя. Стандарти освіти, видані Міністерством освіти і шкільництва Польщі, є керівними документами, у яких викладено обов’язкові дидактичні вимоги, результати навчання. Водночас основним результатом є етичні цінності, які мають сформуватися у вчителя щодо власної професійної діяльності. Найвагоміша цінність – бути щасливим у професії.

 

Філософсько-аксіологічний вектор педагогіки реалізується у її міждисципдінарності, у диференціації на такі субдисципліни, як: педагогіка культури, педагогіка праці, педагогіка родини, гуманістична педагогіка тощо. Вагомим пріоритетом  підготовки вчителя в Польщі є забезпеченість інтегративної взаємодії педагогіки і філософії у змісті освіти. Майбутніх учитель, педагог-практик у власній професійній діяльності має «мандрувати» у своїх рефлексивних оцінках від філософії традиційної до філософії сучасної, інноваційної. Цьому сприяє використання у підготовці вчителя спектру евристичних форм і методів навчання: метод проєктів, дискусії, веб-квести, «занурення» у дискурс науки, метод «перевернутий клас» тощо.

 

Переконані, що усі 150 осіб, які підключилися, отримали велике задоволення від спілкування. Зокрема студенти, аспіранти, докторанти отримали якісний стимул до подальших наукових пошуків.