Духовне виховання — запорука формування гармонійно розвинутої особистості

Духовне виховання — запорука формування гармонійно розвинутої особистості
21.05.2018 10:00

18 травня 2018 року на базі Колегіуму №11 міста Новомосковськ Дніпропетровської області,  відбувся Науково-практичний круглий стіл «ШКОЛА – ДУХОВНИЙ ОСЕРЕДОК РОЗВИТКУ ОСОБИСТОСТІ, МІСЦЕВОЇ ГРОМАДИ ТА ДЕРЖАВИ» за участю доктора психологічних наук, професора, провідного наукового співробітника відділу психології праці Інституту педагогічної освіти і освіти дорослих, головного наукового співробітника Українського науково-методичного центру практичної психології і соціальної роботи НАПН України (м. Київ) Рибалки Валентина Васильовича та доктора педагогічних наук, професора кафедри економіки, маркетингу та соціальної роботи, завідувача Лабораторії економіки освіти регіону Кременчуцького інституту ВНЗ «Університет імені Альфреда Нобеля» (м. Кременчук) Самодрина Анатолія Петровича. До проведення заходу долучилися більше 30 вчителів Колегіуму №11.

 

Смисловим центром науково-практичного круглого столу виступає колективна праця з однойменною назвою: Рибалка В.В. Школа – духовний осередок розвитку особистості, місцевої громади та держави: посібник / Рибалка В.В., Самодрин А.П. Моргун В.Ф., Басанець О.М., Третьякова Т.М., Конюхова Н.М., Гривачевська А.А.; за наук. ред. Рибалки В.В. і Самодрина А.П.; – К.: Талком, 2018.– 452 с. ISBN 978-617-7397-91-4. Особливістю авторського колективу посібника є те, що до нього входять три науковця і викладача вишів і чотири директори загальноосвітніх шкіл. У посібнику узагальнено науковий здобуток науковців і педагогічний досвід вчителів, накопичений авторами та їх колегами впродовж п'ятнадцяти років проведення відповідних конференцій, семінарів, круглих столів. Тому обговорення нагальних проблем освіти відбувалося навколо презентації базових доповідей науковців і педагогів, відповідно до заздалегідь розроблених планів проведення круглого столу. В текст посібника включено чимало фотографій. Завантажити посібник можна за посиланнями в е-бібліотеці НАПН України та е-бібліотеці ІПООД.

 

Рекомендації

науково-практичного круглого столу

«Школа - духовний осередок розвитку особистості, місцевої громади та держави»

(15.05.2018 р., Колегіум №11, загальноосвітній навчальний заклад IIII ступенів

м. Новомосковська, Дніпропетровська область)

 

Реформа освіти в Україні ставить перед собою високу мету – «різнобічний розвиток, виховання і соціалізація особистості, яка усвідомлює себе громадянином України, здатна до життя в суспільстві та цивілізованої взаємодії з природою, має прагнення до самовдосконалення і навчання впродовж життя, готова до свідомого життєвого вибору та самореалізації, трудової діяльності та громадянської активності». Школа має відповідати високим вимогам до неї з боку держави, акумулювати в собі духовний потенціал задля розвитку кожної особистості, ставати освітнім осередком громадянського суспільства та оплотом нашої держави. У сучасній українській школі, як освітянському осередку розвитку територіальної громади, необхідно передбачити в умовах децентралізації влади впровадження демократичної системи управління. Вивчати досвід демократичних країн Європейського союзу, зокрема Швейцарії, у запровадженні демократичних принципів у процес адміністрування навчальним закладом. Використовувати систему опитувань і референдумів та надавати більш широких можливостей громадському самоврядуванню у вирішенні нагальних питань.

 

Ще у 1921 р.  М.С. Грушевський запропонував здійснити «поділ на землі, більші від повітів, а менші від губерній». В їх рамках, на думку державотворця, розвивалось би те широке громадське самоврядування, котре «має на оці проект нашої конституції», будуючи нову Україну на основах децентралізації й полишаючи центральній виконавчій владі «справи, які зістаються поза межами діяльності установ місцевої і національної самоуправи, або дотикають цілої республіки». Треба отже «намацати й відокремити сі райони, а тоді й губернії й уїзди тратять всяку причину свого існування» (Грушевський М. С. Новий поділ України / М. С. Грушевський // Хто такі українці і чого вони хочуть. – К. : Знання, 1921. – С. 215–218). Довкілля – середовище життя, з яким жива істота пов’язана обміном речовини, енергії, інформації. Пізнання довкілля як самого себе насамперед, адже смисл людського існування в подвигові самопізнання. Необхідно навчити сучасну людину управляти розвитком біосфери, при цьому змінити власну діяльність так, щоб це не вигляділо стихійним впливом на природу, а мало конструктивний характер.

 

Завдання сучасної школи – служити людині, відкривати в учнів своєї власної природної схильності до діяльності, виховувати природні здібності, займаючись «сродним трудом». Опановувати нову парадигму наукового знання й технології особистісно зорієнтованого навчання на засадах нероздільності педагогічної культури й любові до учнів. У процесі гармонізованого міжсередовищного навчання людина, пізнаючи геопростір, формує його відображення у власній свідомості для організації господарської діяльності на даній території. Наука в складі освіти допомагає їй власну діяльність спрямовувати в напрямі культурно-господарської еволюції, що призводить до становлення антропосфери регіону, а потім і регіональної клітини ноосфери, забезпеченої системою освіти.

 

Учасники науково-практичного круглого столу прийшли до резолюції:

 

1. На виконання указу Президента України від 26 лютого 2016 року № 68/2016 про прийняття «Національної стратегії сприяння розвитку громадянського суспільства в Україні на 2016 - 2020 роки» та планів МОН України, шкільну освіту слід будувати на принципах громадянськості та на засадах розвитку освітянського громадянського суспільства. Школа має позиціонуватися як освітній осередок розвитку громади, адже саме в школі виховується особистість громадянина, здатного до критичного мислення, особистість патріота з активною громадянською позицією, особистість творця та інноватора, культурного працівника, здатного змінювати навколишній світ. І все це одна особистість – освічений українець, всебічно розвинений, відповідальний громадянин, патріот і  трудівник, схильний до творчості та інновацій, продуктивної праці, той, хто поведе українську державу вперед.

 

2. Науково-методичну роботу і громадське самоврядування в умовах децентралізації влади визнати рушійною силою розвитку демократизації школи. Ці фактори мають бути визначальними поруч з такими важливими навчально-виховними процесами, як застосування демократичних процедур у керівництві та контролі, побудова виховної концепції школи на запровадженні передового педагогічного досвіду, зокрема -  видатного українського педагога, А.С. Макаренка, та визначення змісту роботи сучасної школи, її місії.

 

3. Приділяти належну увагу науково-методичному забезпеченню покращення здоров'я педагогічних працівників і  школярів,  довголіття учителів, що визнано ООН основним  показником якості життя, використовуючи для цього нові методи практичної психології і соціальної педагогіки, зокрема тренінг оптимізму.

 

4. В останній час біосфера стрімко змінюється під впливом наукової думки – змінює явища життя, геологічні процеси, енергетику планети. Джерело енергії, що захоплюється розумом, в енергетичну епоху життя людства, в яку ми входимо, – практично безмежне… – за В.І. Вернадським. Ім'я нової епохи – ноосфера. Процеси децентралізації державного управління в Україні супроводжуються утвореннями регіонів біосфери, що потребують нової організації освіти, нової етики на засадах громадянського самоврядування. Освіті належить синхронізувати життєдайну енергію особистості, суспільства і природи, вибудовуючи навчально-освітній простір регіону як точку росту ноосферної економіки, а школі належить ставати духовним осередком розвитку особистості, місцевої громади та української держави.

 

Наступного дня, 19 травня, у суботу, Рибалка Валентин Васильович і Самодрин Анатолій Петрович відвідали Новомосковський історичний музей імені Петра Калнишевського, ознайомилися з його експозицією та обмінялися думками з його співробітниками щодо ролі музейної справи в одухотворенні особистості молодого покоління. Вчені відвідали Новомосковський Троїцький собор, побудований козаками без жодного цвяха, взяли участь у церковній службі, провели бесіду з настоятелем собору протоієреєм Андрієм, який, до речі, має дипломи чотирьох вишів, розповіли йому про перебування у музеї-садибі Олеся Гончара в селі Сухе Кобиляцького району Полтавської області. Науковці сфотографувалися з настоятелем собору біля меморіальної дошки, присвяченої пам'яті Олеся Гончара. Це було актом вшанування пам'яті видатного письменника, оскільки цього року відзначалося 100 років від дня народження Олеся Гончара.

 

Після Троїцького собору паломники попрямували до  славнозвісного козацького Свято-Миколаївського монастиря, що знаходиться під Новомосковськом, в лісі на півострові, оточеному річкою Самарою та її протоками. В одній із келій монастиря відбулася філософська бесіда з настоятелем православної пустині, святим отцем Досифеєм, випускником Київської духовної академії, який розповів про особливості духовного виховання молодих послушників, організував вченим відвідування підземелля монастиря, молитовного залу, запросив на обід у літню трапезну. Там під час трапези вчені поспілкувалися з послушником Миколаєм, який у молодому віці закінчив Харківський юридичний університет, але декілька років тому назад у похилому віці вирішив віддати себе духовній службі Богові.

 

Після обіду того ж дня було проведено зустріч в Дніпрі та двогодинна розмова з видатною особистістю – у минулому в молодому віці льотчиком, кандидатом у перший загін космонавтів, вченим, громадським і державним діячем, організатором науки, освіти і виробництва, одним із керівників космічної промисловості, великим громадянином України, доктором економічних наук, академіком Ткаченком Володимиром Андрійовичем, нині проректором Дніпропетровського університету імені Альфреда Нобеля.

 

Фотоматеріали можна переглянути на офіційній сторінці ІПООД у Facebook тут

 

автор: проф. Валентин Рибалка