ДЕЛІБЕРАТИВНА ОСВІТА – ВИМІР СУЧАСНОСТІ

ДЕЛІБЕРАТИВНА ОСВІТА – ВИМІР СУЧАСНОСТІ
22.03.2018 10:00

Сполучені Штати Америки (далі США) – країна, яка характеризується стрімкими динамічними змінами щодо удосконалення та модернізації усіх освітніх систем освіти. Водночас визнаної  єдиної національної системи освіти  в цій країні немає, оскільки  кожний із її  штатів представляє свій варіант освіти як альтернативний для нього із властивими  особливостями, врахуванням специфіки та інших суб’єктивних і об’єктивних чинників. Значущими є:  відповідальність штату за  зміст і рівень підготовки, а не федерального уряду; натомість  федеральний уряд уповноважений  функціями, які однаково застосовуються як до приватних, так і державних вузів (забезпечення студентів фінансовою допомогою, у формі гарантованих урядом і субсидованих позик; фінансове забезпечення дослідних фондів, особливо в галузі біомедицини та фізико-математичних наук. Фінансові ресурси дослідницьких університетів США становлять також ендаумент (фонди університетів цільового або ресурсного капіталу, які формуються за рахунок благодійних пожертвувань), оплати за навчання та  грантів. За такого фінансування  вузи можуть сплачувати  до 40% річних витрат і тим самим забезпечують університетам гідне існування і розвиток.

 

Значний вплив на становлення ідеології змісту вищих навчальних закладів  США відіграють  релігійні спільноти та громадська думка. Зокрема, релігійні конфесії донині пропагують ідеї молодого священика Джона Гарварда – розвивати навчання  і передавати його прийдешнім  поколінням застосовуючи різні методи, форми  і засоби.

 

На фундацію моделі вищої освіти має вплив і ліберальна ідеологія, представником якої був Кардинал Джон Ньюмен. За Кардиналом університет – це школа виховання громадянина, інтелектуала і джентльмена.

 

Незважаючи на те, що перший університет був заснований у 1636  р. у  м. Гарварді, однак за три століття американські вузи досягли рівня, визнаного в усьому світі. Більше того,  система освіти США має вплив на створення освітніх моделей  європейських вишів у  створенні наукових центрів, де викладають фахівці зі світовими іменами.

 

Новим етапом у розвитку вищої освіти США стала доповідь «Нація під загрозою» («Nationatrisk»1983), в якій  наголошувалось про зниження рівня конкурентоспроможності вищої освіти, погіршення її стану через  зниження затребуваності на  світовому ринку. Розв’язання цієї проблеми мало вияв у запровадженні низки освітніх реформ, які були стандарто-орієнтовані, професійноорієнтовані та ринково-орієнтовані. За умов децентралізації освіти, освітні процеси стали носити централізаційний характер. Кінцевим результатом реформування освіти є прийнятий 2002 р. федеральний закон «Жодної дитини поза увагою», що передбачає введення  освітніх стандартів і поліпшення  якості освіти. Американська вища освіта сьогодні спрямована на формування людини-фахівця, головними рисами якої є наявність висококласних знань у професійній галузі. Для реалізації цього завдання федеральний уряд надає фінансову допомогу штатам, навчальним закладам, які докладають зусиль для проведення освітніх реформ з метою удосконалення якості освіти.

 

Президентська ініціатива передбачає формування освітньої системи, яка має назву «Сила трьох» Е (Еmployment, Еducation, Еconomic development)»  (зайнятість, освіта, економічний розвиток), яка дозволяє працівникам підвищити коефіцієнт якості власної праці, а бізнесу – конкурентоспроможність на глобальному ринку. Ключовим завданням є об'єднання ресурсів та створення нових можливостей для працівників, роботодавців, а також для підвищення національної конкурентоспроможності. У США, де ліберальна модель кредитування освіти є найбільш поширеною, державне втручання в економіку освіти та механізм надання кредитів спираються на національні програми, що об’єднують численні напрями фінансової допомоги студентам. Так, Міністерство освіти США пропонує програми, розмір яких орієнтується на загальний обсяг плати за навчання і дохід сім’ї, від розміру якого залежить внесок студента. За переконаннями екс президента США Барака Обами в Америці вища освіта не мусить вважатися розкішшю. Це економічна необхідність, яка повинна бути доступною кожній родині. За оцінками експертів, через 10 років  понад 80% нині використовуваних технологій і обладнань застаріває. До того часу чотири з кожних п'яти працівників будуть мати освіту, здобуту 10 років тому. І якщо вчасно не включитися в систему освоєння нових знань, навичок та умінь, то існує загроза залишитися на узбіччі магістрального шляху розвитку. Для США, як країни, яка є флагманом у світовій фінансовій піраміди, вирішення даних питань набуває стратегічного значення. Статистика свідчить, що понад  70 % американців мають вищу та незакінчену вищу освіту – один із найвищих показників у світі.

 

Ще одним чинником модернізації освіти  США є впровадження  ідей  свободи слова в системі лібералізму, яку слід розглядати ядром його доктрини. Вона трансформується в свободу приватних осіб, що, зрештою, уможливлює вільну конкуренцію і породжує наперед встановлену суспільну гармонію.

 

Трансформуючи ідеї лібералізму в систему освіти, делібератина освіта ставить за основне завдання  розроблення дидактико-процесуального інструментарію,  що  сприятиме виховувати активних громадян, здатних вдумливо і аргументовано, а головне, кваліфіковано обговорювати спільні проблеми і знаходити оптимальні можливості для їх вирішення. Крім того, деліберативна освіта є важливим елементом громадянської освіти. Така ця освіта має бути неперервною. Адже вона слугує вихованню компетентних і освічених громадян, здатних не лише спільно виробляти і приймати кваліфіковані рішення, але і спільно втілювати їх у життя. Концептуальними засадами є три ключові компоненти, формування яких забезпечує високий рівень цілісності та ефективності  деліберативної освіти – громадські знання,  громадські навички, громадські здібності (риси характеру притаманні свідомому громадянину. Громадські знання – це той набір знань, яким повинен оволодіти кожен громадянин демократичного суспільства. Навички у контексті громадянського виховання – це перш за все здатність до критичного мислення. Ця складова є тісно пов’язаною з пізнавальним компонентом. Для того щоб  критично осмислити будь-яке питання , вжити відповідні заходи, людина має розуміти сутність цього питання, етапи його історичного розвитку, сучасний стан проблеми тощо. В. Бредлі вважає, що у демократичному суспільстві  критичне мислення молодих людей має бути  сконцентроване на  участь у політичних процесах та громадському житті. Отже за такого виду освіти кожен громадянин є незалежним, самостійним членом суспільства; брати на себе низку особистісних, політичних та економічних обов’язків, а саме – турбота про себе, піклування про свою сім’ю, виховання та навчання власних дітей. Вони також включають особисту обізнаність громадянина у галузі сплати податків, голосування, та інших суспільних питань; ставлення до  інших людей. Це має проявлятись через цивільну поведінку, здатність прислухатись до думки інших, ураховувати права та інтереси  своїх співгромадян, дотримуватись принципу перемоги більшості, водночас, визнаючи право меншості на інакомислення.

 

Саме такі ідеї покладені в основу нових освітніх реформ США.  Окремі з них можуть бути упроваджені в  контекст створення моделі сучасної української освіти. Це:

 

  • вплив бізнес-структур на формування вимог у підготовці фахівця в контексті реалізації концепції безперервної освіти впродовж всього життя;
  • зміни у   кадрового потенціалу на всіх рівнях;
  • створення нових структурних підрозділів у ВНЗ, і передусім міждисциплінарних департаментів, які найбільш повно відповідають завданням сучасної вищої школи (свобода у виборі дисциплін для навчання; створення відповідних умов для забезпечення необхідної багатопрофільної підготовки студентів, більш широкої і різнобічної їх освіченості);
  • створенні належних умов двопрофільної підготовки студентів;
  • підготовка студентів з урахуванням ринку праці;
  • індивідуалізації навчання (методика індивідуального навчання з урахуванням холізму  –  викладання загальних, доступних курсів, що розглядають спеціальні питання через призму загальнонаукових, а деколи й загальнофілософських проблем. Холізм все більше поступається редукціонізму – орієнтації на читання спеціалізованих установчих лекцій, в яких докладно розглядаються окремі проблеми, насичені складними термінами й такі, що потребують належної підготовки для їх розуміння);
  • впровадження ефективних методів навчання, які б сприяли максимальної активізації мислення студента, змусили б його проявити гнучкість суджень, уяву, вплинули б на його прагнення генерувати ідеї, шукати альтернативні рішення тощо;
  • зближення навчальних закладів з підприємствами. Найбільш ефективною формою, що наближує навчання у ВНЗ до практичних завдань виробництва, є «коопероване навчання» або кооперативні форми навчання;
  • розвиток здатностей з оперування такими технологіями та знаннями які б  задовольняли потреби інформаційного суспільства, здійснювали підготовку  молоді до нових ролей у  суспільстві.

 

Впровадження ідей деліберативної освіти  в контексті переваг і перспектив обговорювались зі студентами факультету педагогіки та психології Національного педагогічного університету імені М.П.Драгоманова, спеціальність «Початкова освіта», слухачами курсів підвищення кваліфікації Закарпатського інституту післядипломної педагогічної освіти: керівниками навчальних закладів та вчителями англійської мови в ЗОШ І-ІІІ ступенів. Слухачі мали можливість ознайомитись із однією із моделей  освіти  США – деліберативною освітою, її концептуальними ідеями, особливостями й перевагами, технологіями, які  її забезпечують. Під час зустрічі Ярослав  Пилинський, дослідник в галузі проблеми деліберитивної освіти в України  презентував свої наукові видання «Деліберативна освіта в умовах децентралізації» (2018) та «Від нації мігрантів до нації патріотів. Як американська освіта створила американську націю».

 

У рамках популяризації (ознайомлення) моделі деліберативної освіти    відбулася зустріч із магістрами Державного вищого навчального закладу  «Ужгородський національного університету»,  метою якої було ознайомити слухачів із розвитком деліберативної освіти у США та впровадження її у вишах США. Зустрічі проходили в діалоговій формі. Слухачі задавали чимало питань, які стосувались нової моделі,  напряму освіти, який має право на існування як такий, що формує у прийдешніх поколінь  здатності, які дадуть йому можливість  соціалізуватись у соціумі, віднайти себе, бути  затребуваним  фахівцем своєї справи і гідним громадянином своєї країни. 

 

 

матеріал підготувала Маріанна Марусинець

кандидат філологічних наук, старший науковий співробітник 

відділу зарубіжних систем педагогічної освіти і освіти дорослих